Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила рішення не відновлювати розгляд скарги Коломойського щодо бездіяльності органів прокуратури.
Адвокати Ігоря Коломойського стверджують, що справа їхнього клієнта підлягає розслідуванню Національного антикорупційного бюро, тоді як судова юрисдикція відноситься до Вищого антикорупційного суду.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила відновити провадження з розгляду скарги бізнесмена Ігоря Коломойського на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора Сергія Демʼянчука у питанні визначення і зміни підслідності кримінального провадження. Як передає кореспондент УНІАН, відповідну ухвалу оголосла суддя Даниїла Чорненька.
Зокрема, апеляційний суд ухвалив, що скарга Коломойського не підлягає задоволенню, а рішення суду нижчої інстанції залишається без змін. Ця постанова не може бути оскаржена.
Сторона захисту Коломойського просила Апеляційну палату Вищого антикорупційного суду скасувати у повному обсязі ухвалу слідчого судді ВАКС від 10 жовтня 2024 року про закриття провадження у справі за скаргою на бездіяльність прокурора Офісу генерального прокурора Сергія Демʼянчука. Зокрема, раніше прокурор відмовився розглянути клопотання сторони захисту про визначення і зміну підслідності у кримінальному провадженні стосовно справ "Укрнафти" та "Приватбанку". Сторона захисту вважає, що у цих справах підслідність має належати до Національного антикорупційного бюро.
Адвокат Андрій Жовнерук звернувся з проханням про проведення повторного розгляду скарги Ігоря Коломойського слідчим суддею Вищого антикорупційного суду у зв'язку із зміною підслідності. Він зазначив, що розслідування цієї справи повинно здійснювати Національне антикорупційне бюро, тоді як юрисдикція має належати ВАКС.
Як повідомив адвокат Олександр Лисак, 10 жовтня ВАКС під час закриття провадження не повністю з'ясував обставини справи.
Адвокат Олег Пушкар, у свою чергу, підкреслив, що виникла досить незвична ситуація, оскільки саме захисна сторона, а не обвинувачення, наполягає на дотриманні норм Кримінального процесуального кодексу.
"Дуже цікаво це виглядає, бо наслідком недотримання принципу права підслідності є порушення правил визначення правової процедури і, власне, порушення принципу законності", - сказав Пушкар і додав, що правила підслідності порушуються умисно.