Битва безпілотників: Храпчинський розповідає про новітні технології для боротьби з ворожими розвіддронами 14.09.2024
Ілюстративне зображення від armyinform.
"Дрон, розміром з упаковку піци, здатен знищувати танки на мільйонні суми."
На початку нашої бесіди хочу навести цитату з допису Ігоря Луценка, який в минулому був відомим громадським активістом та народним депутатом Верховної Ради VIII скликання. Наразі він служить у Збройних Силах України і виголошує наступні слова:
У контексті російсько-української війни назріває нова технологічна революція. Протягом останніх кількох місяців українські сили знищили приблизно таку ж кількість ворожих розвідувальних дронів, як за всі попередні роки конфлікту. При цьому витрати на це зменшилися в 100 разів, якщо порівнювати з отриманими результатами. Сподіваюся, така тенденція продовжиться, і ми зможемо повністю закрити своє небо від розвідувальних апаратів противника. Якщо вони і з’являться, то лише на кілька хвилин. Важко переоцінити, яке значення це матиме для нашої боротьби. "Хаймарси", далекобійна артилерія, вертолітники, пілоти літаків на аеродромах і оператори БПЛА зможуть працювати з більшим комфортом. Постійне полювання, яке на них влаштовують російські "Іскандери" та С-300, закінчиться. КАБи стануть значно менш дієвими, а логістика в тилу отримає більше гарантій безпеки. "Ланцети" не зможуть наводитися на цілі за межами певного горизонту. У війні перемогу здобуде той, хто зуміє ефективно "закрити очі" супротивнику. Досвід українських військових підтверджує, що це цілком здійсненно.
Чи поділяєте ви усю цю позитивну енергію, що випромінює цей текст?
Наші військові активно перехоплюють російські розвідувальні дрони, використовуючи інші типи безпілотників. Це новаторський підхід, оскільки ми фактично маємо справу із протиповітряною обороною, де уражаючим елементом виступає не ракета чи стрілецька зброя, а саме дрон. Таким чином, ми говоримо про сценарій, де один безпілотник знищує інший. Це може виглядати незвично, проте на практиці виявляється досить ефективним.
Взагалі якщо казати про те, що відбувається на лінії фронту, то більшість засобів, безпілотних авіаційних систем, які зараз воюють там, свого часу великими інженерними умами натівських країн були відхилені як безперспективні. Україна ж взяла цей напрямок і звичайний комерційний дрон, який за розміром може поміститися в коробку з-під піци, виконує задачі зі знищення танків, які коштують мільйони.
Коли мова йде про еволюцію технологій, важливо усвідомлювати, що на початку широкомасштабного вторгнення дрони, які коштували від 300 до 500 доларів, нині значно подорожчали. Сьогодні це вже не просто дрони: вони оснащені тепловізійними камерами, системами автоматичного наведення та багатьма іншими вдосконаленнями, які були реалізовані в процесі експлуатації. Ворог також адаптується, шукаючи способи протидії нашим технологіям, так само, як і ми працюємо над вирішенням проблем, пов'язаних із ворожими засобами електронної боротьби і спрощенням завдань для пілотів. Тож, незважаючи на підвищення цін на дрони, це стало можливим завдяки праці українських інженерів, які суттєво вплинули на цей процес.
Без участі пілота, штучний інтелект визначає балістичну траєкторію руху.
Нещодавно я натрапив на відео, де в нічний час за допомогою тепловізорів наші безпілотники змогли виявити та знищити російський дрон в небі.
Отже, важливо зазначити, що рішення, які розробляє наша компанія, включають оглядову радіолокаційну станцію та автоматизований FPV-дрон. У цьому випадку пілот не бере участі в процесі, адже штучний інтелект на програмному рівні обчислює балістичну траєкторію для перехоплення повітряних об'єктів. Ми говоримо не лише про знищення розвідувальних безпілотників, але й про ліквідацію "шахедів". У чому ж проблема? Ворог активно намагається перевантажити систему протиповітряної оборони. Чому росіяни почали використовувати БПЛА "Гербера"? Справа в тому, що "шахед" є дорогим, і Росія сильно залежала від іранських постачань, а ці безпілотники знищувалися на 95-100%. Тому Росії потрібно було знайти більш економічний варіант. В результаті вони створили пристрій з пінопласту, простих модулів управління від FPV-дронів та елементарної електроніки, де навіть GPS-антена не є захищеною від радіоелектронних впливів. Однак, попри це, він виконує свої функції і створює навантаження. Саме тут важливо шукати ефективні рішення для перехоплення, щоб зекономити дорогі ракети, які Україна поки що не виробляє, і перенаправити ресурси на більш важливі повітряні цілі. Таким чином, з'являються технології, які завдяки засобам радіоелектронної боротьби можуть ускладнити роботу ракет. Наприклад, ми бачили з відкритих джерел, як російська ракета, намагаючись влучити у київську дамбу, приземлилася поруч завдяки українським засобам РЕБ.
Росіяни не можуть виходити за рамки. Вони гарно копіюють
Російські інженери стикаються з обмеженнями, які були закладені в їхнє обладнання раніше. Вони не здатні вийти за межі цього усталеного мислення. Що Росія вміє робити найкраще? Копіювати. Більшість її досягнень є результатом наслідування. Яскравим прикладом цього є спроби Росії відновити виробництво літаків ІЛ-76. Це, здавалося б, радянський літак, який вони колись виготовляли, але зараз намагаються відродити. Чому так? Справа в тому, що завод, який займався їхнім виробництвом, знаходився в Ташкенті і був закритий, а документація не була передана до Росії. Хоча існують певні можливості для модернізації та ремонту цих літаків, для налагодження конвеєрного виробництва їм бракує необхідних документів. Тепер їм доведеться заново відновити виробництво літака, який вони колись виготовляли.
Анатолій Храпчинський. Фото: Укрінформ
Наразі існує значна кількість виробників у галузі військових технологій, і саме час систематизувати, уніфікувати та інтегрувати їхні зусилля. У цьому контексті формуються Сили безпілотних систем України, які можуть суттєво змінити ситуацію. Проте важливо також обговорювати необхідність створення української DARPA, що могло б суттєво підсилити ці ініціативи.
Що це може бути?
DARPA – це американська організація, що займається фінансуванням, аналізом і ініціюванням нових технологічних розробок. Вона звернулася до промислових виробників з проханням: "нам необхідний літак з визначеними характеристиками". В результаті цього процесу був створений літак F-16.
Необхідно здійснити розподіл ризиків.
Чи маємо ми вже подібний варіант, чи потрібно його розробити? Яким чином це може виглядати?
У нас цю систему треба створювати. Є гарні ініціативи від Мінцифри, вони суттєво наповнили можливостями фінансування R&D-проєктів. Але щоб обʼєднати систему, зробити її класичною і працюючою, треба змінювати законодавчі норми. В нас, наприклад, дивно виглядає, що гроші можуть закатати в асфальт, але не можуть виділити їх на розробку, яка може не спрацювати, тому що це буде розтрата державних коштів. Також слід розуміти, що це буде якісніше працювати на державно-приватному партнерстві, де буде розподіл ризиків. Тому що більшість компаній, які виробляють продукти для фронту, можуть зіткнутися з проблемою, коли прилітає в їхні склади, продукція знищується, а вони зобовʼязані здійснити поставки Міноборони.
Тобто має бути прописане страхування?
Розподіл ризиків є важливим аспектом. Наприклад, затримка комплектуючих подвійного призначення на митниці може значно вплинути на терміни постачання. Це, у свою чергу, є питанням, яке стосується діяльності держави.
"Можливо, варто розглянути можливість дозволити підприємствам займатися торгівлею зброєю."
Шановний Анатолію, давайте знову звернемося до публікації Ігоря Луценка. Він зазначив, що "той, хто зможе ефективно закрити очі ворогу, здобуде перевагу у війні". Досвід українських військових підтверджує, що це абсолютно реальна мета. Як завжди, ініціатива виходила знизу: групи ентузіастів об'єдналися і почали знищувати розвідувальні дрони противника. Використовували FPV-коптери, "крила" та все, що було під рукою. Згодом вони вдосконалили свої навички. Тепер настав час для масштабування найкращих практик. Російські джерела вже говорять про втрату своєї технологічної переваги. Тільки б встигнути.
Що ще потрібно зробити, крім того, що ви вже згадали? І від кого це може залежати?
Я постійно підкреслюю, що більшість наших інженерів і інженерок вкладає свої знання у досягнення перемоги. Ми витрачаємо багато часу та експертизи на цю мету, проте існує також потреба в комплектуючих. Фінансова сторона питання є дуже важливою, адже навіть найкраще рішення потребує відповідних матеріалів, які потрібно закуповувати. Наразі існує безліч компаній, здатних надати ефективні рішення, але бюджет держави не дозволяє закупівлю необхідних комплектуючих. З початком повномасштабного вторгнення приватні компанії отримали доступ до цього ринку, що сприяло його активному розвитку. З'явилося багато нових виробників безпілотників та засобів ураження. Однак важливо розуміти, що ці компанії повинні мати можливість працювати та, можливо, варто дозволити їм продавати частину своєї продукції за кордон. Є підприємства, які виконують державні замовлення, але не завантажені повністю. Вони могли б реалізовувати деякі свої товари на міжнародному ринку, що стало б фінансовою підтримкою для них, дозволяючи зберегти робочі місця. У разі збільшення фінансування з боку держави, ці компанії змогли б наростити обсяги виробництва, не витрачаючи час на пошуки нових ринків і масштабування.
