Дискусія в мережі зосередилася на питанні, що важливіше в навчанні в школах — теорія чи практика? Згідно з останніми даними, лише 3% українських випускників планують пов'язати своє майбутнє з науковою діяльністю.
У дорослому житті лише 3% випускників повʼязують себе з наукою, стаючи інженерами, винахідниками, конструкторами та вченими. Тоді як решта учнів обирають більш практичні фахи.
На цьому зауважує український освітній експерт Володимир Співаковський у дописі у Facebook. За його словами, через це у школах зʼявляється непростий вибір: давати більше теорії чи практики, збільшуючи науковий фундамент або додавати предмети, потрібні для життя.
"У майбутньому дорослому житті з наукою пов'язують себе лише 3% випускників, стаючи інженерами, винахідниками, конструкторами та вченими. Але що, даруйте, дає школа решті 97%, які стають кухарями, редакторами, менеджерами, продавцями, бізнесменами, будівельниками, програмістами, чиновниками, продюсерами та лікарями?", - пише Співаковський.
Він підкреслює, що в навчальному процесі в школі практично всі дисципліни мають науковий характер. Навіть на уроках літератури учні, замість того щоб насолоджуватися художніми творами, змушені аналізувати образи персонажів, а на іспитах відповідати на питання про їхній одяг та діалоги.
"Я "за" науки, щоб не було навіть сумнівів! Але. Тоді з'являється непростий вибір. Треба: або продовжувати цей науковий фундамент школи зміцнювати ще більше. Або предмети вводити інші, бо щось школа має робити і для життя. Або ставити школі інші цілі. Або залишити все як є", - додає освітній експерт.
Співаковський виніс на обговорення тему розподілу знань у навчальному закладі з такими пропозиціями:
Українці розділилися у своїх думках та взяли участь у дискусії.
"Практика без теоретичного обґрунтування сприяє формуванню ілюзорного мислення. В результаті ми виховуємо в навчальних закладах виконавців, які не розуміють, чому необхідно діяти саме так, а не по-іншому."
Розглянемо детальніше питання "яка школа є найкращою". Початкова освіта базується на практичному навчанні, що становить 100%. На другому етапі відсоткове співвідношення змінюється на 50% практики та 50% теорії. Досвід країн Європи свідчить, що на наступних рівнях навчання необхідно розділити освітні заклади на класичні (університетські) гімназії та реальні (професійні) гімназії. Перші готують учнів до вступу у вищі навчальні заклади, тоді як другі забезпечують професійну підготовку та сприяють вступу до політехнічних інститутів. У класичних гімназіях співвідношення теорії та практики становить 80/20, а в реальних — 20/80.
"Бо школа має давати інструменти для здобуття освіти вміння читати і писати, і можливість під наглядом педагогів все спробувати. А що зацікавить, те профільне навчання і обирати. Не може існувати універсальної шкільної програми. Це тільки на заводі форми для виготовлення продукції однакові, а люди не однакові. І чим більше освіта бореться за підрівняння всіх під один шаблон, тим більше втрачає зв'язку з науками і напрямом розвитку людства".
"Теорію обов'язково, щоб хоч знати, що відповідь на питання можна нагуглити, згодом. Практику так, але розумно. Для того, щоб в дорослому віці, наприклад, підібрати препарат по догляду за трояндами і зрозуміти, що препарати в рослині можуть розповсюджуватись як знизу вгору так і згори вниз - не потрібна практика. Але питання саме по собі практичне".
"Мої навчальні роки в училищі припали на 80-ті. Я пам'ятаю, що у нас намагалися впровадити новий підхід: спочатку вивчали теорію, а потім переходили до практичних занять. І так з кожним предметом. Це зробило навчання набагато легшим, знання засвоювалися швидше, і мені це дуже подобалося. Однак не впевнена, що така система була б доречна в школі."
"Теорію треба вивчати на практиці. Нащо переливати з пустого в порожнє. На практиці теорія краще засвоїться. Просто практика має бути цікавою, а для галочки".
"Дітям, які мають здібності до наук - 100% теорії, до робочих професій - 20% теорії, 80% практики, тим же, хто планує вищу професійну освіту здобувати - 50/50".
Раніше OBOZ.UA розповідав, як прогули впливають на успішність і майбутнє школярів.