Бізнесу планують надати можливість придбати засоби протипожежної безпеки: які шанси реалізації цієї ініціативи?
Систему протиповітряної оборони України можна суттєво зміцнити завдяки новому законопроєкту, який надасть можливість вітчизняним приватним компаніям інвестувати в засоби ППО в обмін на захист повітряного простору своїх підприємств. Про можливості та перспективи цього ініціативи детальніше в матеріалі OBOZ.UA.
Кошти в обмін на захист.
У прямій трансляції з директором Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, колишній народний депутат та старший офіцер командування Сухопутних військ Збройних сил України підполковник Павло Кишкар повідомив про можливість надання українським приватним компаніям дозволу на встановлення власних систем протиповітряної оборони.
"Законопроєкт, що стосується приватних систем протиповітряної оборони, вже створено за участю великих підприємств, готових інвестувати у ці технології. Бізнес готовий на власні кошти встановлювати засоби ППО, які, безумовно, будуть інтегровані в загальну військову систему оборони. Це не тільки зміцнить повітряний захист, але й зменшить навантаження на державний військовий бюджет," – зазначив Павло Кишкар, скромно вказуючи на свою участь у розробці законопроєкту.
Варто особливо зазначити, що термін "власні системи ППО" вказує на те, що ці системи стануть приватною власністю комерційних структур.
"Мова йде про державно-приватне партнерство, яке передбачає спільне вирішення надзвичайно важливих соціальних завдань. Бізнес забезпечує фінансування для придбання наземних систем протиповітряної оборони, але, звісно, їх не використовуватимуть самостійно – цим займуться кваліфіковані військовослужбовці. Вони особливо зосередяться на захисті підприємств, що інвестували в системи ППО, забезпечуючи їм повітряну безпеку. Приватні компанії, звичайно, мають інтерес у тому, щоб їхній бізнес був надійно захищений", - зазначив у коментарі OBOZ.UA член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
Закриють усіх.
Цікаво, що ще в січні 2024 року в Україні заговорили про створення ринку ППО-послуг.
"Охорона повітряного простору є одним із видів охоронних послуг, які в даний час пропонують приватні компанії. Фірмам, що вирішать спеціалізуватися на захисті неба, слід надати можливість інвестувати у власні засоби для ураження повітряних цілей", - підкреслив підприємець та координатор команди розробників роботизованих озброєнь Павло Гайдай.
Однак передавати приватним підприємствам таку критично важливу галузь, як протиповітряна оборона, вважалося невиправданим: в цій сфері не може бути жодних проявів хаосу. Все повинно функціонувати в рамках єдиної системи та під наглядом кваліфікованих військових спеціалістів.
Слід підкреслити, що купівля систем протиповітряної оборони приватними фірмами зовсім не свідчить про їх використання виключно для захисту замовника. Це навіть технічно неможливо.
"Не варто очікувати, що системи наземної протиповітряної оборони будуть розміщені, скажімо, на даху офісної будівлі замовника або на території підприємства. Це не є раціональним рішенням. Засоби ППО, включаючи захист від дронів-камікадзе, зазвичай розташовуються на значній відстані, за десятки кілометрів від об'єктів, які вони повинні охороняти. Таке рішення дозволяє ефективно забезпечити безпеку під час підльоту до певної зони", - зазначає OBOZ.UA полковник у відставці Василь Логін.
На його думку, ідея з інвестуванням ППО приватними підприємствами - чудова.
"Звичайні українці вже протягом двох з половиною років без жодних корисливих намірів жертвують кошти на підтримку Збройних сил України та придбання озброєння. Чому ж цю справу не можуть взяти під свій контроль великі приватні компанії, які також зацікавлені в збереженні своїх бізнес-інтересів?" - висловлює свою думку Василь Логін.
До речі, хоча придбання таких систем протиповітряної оборони, як зенітно-ракетні комплекси NASAMS, Patriot або IRIS-T, може бути досить затратним для приватних компаній (вартість цих систем варіюється від 140 до 200 мільйонів доларів), існують і більш доступні альтернативи. Наприклад, ЗРК малого радіусу дії Stormer має ціну близько 3 мільйонів доларів. А зенітна самохідна установка Gepard-1А2, яка дуже ефективна в боротьбі з дронами "Шахед", коштує трохи більше мільйона доларів. Ще дешевшими є старі радянські зенітні ракетно-гарматні комплекси, такі як "Шилка" або "Тунгуска". А якщо говорити про засоби радіоелектронної боротьби та антидронові рушниці, то їх вартість ще нижча...
Враховуючи події останніх місяців, такі як постачання іранських ракет агресору та зростання атак "Шахедів", можна стверджувати, що чим більше у нас буде систем протиповітряної оборони, тим це буде корисніше. Вони точно не стануть зайвими.