Якими причинами та з якою метою Зеленський прямо критикує Сполучені Штати та інших партнерів?
Президент Зеленський заявляє, що Україна за жодних умов не піде на будь-які територіальні поступки та дорікає західних союзників за гальмування у наданні допомоги, зокрема й "через скептицизм". Про що на даному етапі російсько-української війни може свідчити жорстко-категорична риторика Банкової, з'ясовував Фокус.
В інтерв'ю південнокорейському телеканалу KBS Володимир Зеленський підкреслив, що Україна ніколи не визнає свої окуповані території російськими, незалежно від зовнішніх обставин, перемог у США чи тривалості правління Путіна в Росії. "Ніхто не змусить нас відмовитися від наших територій — це абсолютно неможливо", — зазначив він. Зеленський також звернув увагу на те, що Путін тестує міжнародну реакцію на присутність північнокорейських військових у Курській області, і наразі вона є вкрай слабкою. "Це не має жодного значення — це абсолютно нуль", — додав президент. Він також зазначив, що війна в Україні є прикладом подвійних стандартів і парадоксів. Як приклад, він навів ситуацію із збиттям ворожих ракет сусідніми державами, зауваживши, що США, не будучи сусідами Ізраїлю, все ж таки успішно перехоплюють ракети, що загрожують цій країні.
Зеленський також підкреслив необхідність того, щоб країни НАТО активніше залучали свою авіацію та системи протиповітряної оборони для знищення "лише тих російських ракет і дронів, які спрямовані на їхню територію". "Якщо Україні вдасться отримати позитивну відповідь на це питання, це відкриє можливості для створення союзницького захисту, подібного до того, що мали ізраїльтяни під час атак Ірану, коли на них з неба падали сотні ракет. Без підтримки з боку союзників, такі країни, як Румунія, не можуть самостійно ухвалити рішення про збивання ракет і дронів, оскільки кожна з сусідніх держав боїться вчинити щось на власний розсуд і залишитися без підтримки", — зазначив президент.
Крім того, він висловив критику на адресу держав-партнерів НАТО, зокрема Сполучених Штатів, за те, що вони "не виконали свої зобов'язання щодо обіцяної військової підтримки Україні". Підкреслюючи, що партнери підписали численні угоди з Україною, Зеленський зазначив: "Кожен має виконувати свої обов'язки. Якщо ти дав обіцянку, ти повинен її дотримуватися, адже Україна, плануючи свої військові стратегії, сподівалася на конкретні дії у визначений час. І якщо ви отримали лише 10% від всього пакету, який навіть був затверджений Конгресом США... це вже не жарт. Це не лише фінансове питання. Це завжди стосується бюрократії, логістики, ідей чи скептицизму". Водночас думки експертів щодо зауважень Володимира Зеленського на адресу західних союзників часто суттєво розходилися.
Зокрема, Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, в інтерв'ю для Фокуса підкреслює: "Нова риторика президента Зеленського, що відзначається значною жорсткістю, вказує на наявність дратівливого і, що важливо, надмірного обережності і нерішучості з боку наших союзників. Вони володіють величезною кількістю інформації щодо всіх аспектів, включаючи діяльність північнокорейських військ, але через нестачу рішучих дій реакція наших партнерів залишається практично нульовою".
Зазначивши, що під час спостереження за війною між Росією та Україною та залученням військових з Північної Кореї, "партнери виявляють не просто глибоке, а радше поверхневе занепокоєння, і на цьому все", експерт зауважив: "На мою думку, Зеленський обережно натякає на те, що висловлювання тривоги без жодних дій може призвести до того, що навіть у країнах НАТО починають виникати сумніви щодо ефективності статті 5 статуту Північноатлантичного Альянсу у разі необхідності. Ця стаття стверджує, що в разі агресії проти однієї з держав НАТО, кожна країна-учасниця 'в межах своїх можливостей повинна реагувати'. Це означає, що в межах своїх можливостей, вони можуть лише висловити занепокоєння, і на цьому все, ось у чому полягає іронія".
Коментуючи категоричну позицію Банкової щодо питань територіальної цілісності, Іван Ус підкреслив: "Це — ясний і недвозначний сигнал для наших партнерів, які чинять тиск на Україну з вимогою поступитися своїми землями. Тому Зеленський прямо заявляє, що такий сценарій неприйнятний і жоден Мінськ 2:0 не буде реалізовано. На жаль, спроби нав'язати Україні відмову від своїх територій стають звичними для деяких партнерів. Саме тому, на мою думку, ми спостерігаємо останнім часом досить жорстку риторику української влади, яка наголошує, що нам потрібен не просто мир, а справедливий мир. Адже якщо мир буде досягнуто шляхом територіальних поступок, про справедливість у такому випадку не може бути й мови".
На переконання експерта, застосування Зеленським "публічного батога", а не "компліментарного пряника" стосовно союзників є цілком виправданим з точки зору їх "пробудження". Окремо він акцентує на важливості того, щоб "ні в якому разі" не було відходження від санкційного тиску союзників на Росію: "Як би у РФ не намагалися показати, що у них все добре, той факт, що вони вже восьмий раз підняли облікову ставку і, скоріше за все, зроблять це вдев'яте наприкінці грудня, означає лише одне: їхня економіка сиплеться".
Загалом, Іван Ус припускає, що якщо нас не примусять до "якихось мирних перемовин і поступок територіями" до кінця 2024 року чи в першій половині наступного року, то в другій половині 2025-го "економіка РФ не дозволить їй не те, що вести війну - поставить питання про її існування, як це вже було з Радянським Союзом на початку 90-х".
Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов в інтерв'ю для Фокусу звертає увагу на важливий аспект: "На сьогоднішній день у нас немає достатніх ресурсів для зміни ситуації на полі бою. Як на мене, коли Зеленський вказує на недостатню допомогу з боку Заходу, це, можливо, є підготовкою до майбутніх переговорів з Росією. Україна наразі критично залежить від підтримки своїх союзників, і в останній час на Заході наголошують, що Україні також потрібно активніше діяти самостійно, використовуючи власні ресурси та потенціал".
Політолог переконаний, що Київ повинен повсякчас шукати і знаходити точки дотику з союзниками: "Наразі маємо заховати критику і докори в глибоку шухляду, оскільки це не сприяє швидшому постачанню нам зброї та інших ресурсів. Президент назвав "нульовою" реакцію союзників на залучення РФ північнокорейських солдатів, але я думаю, тут не слід бігти попереду потяга, адже очевидно, що відповідь буде після 5 листопада, коли у Сполучених Штатах відбудуться вибори".
Тим часом, вважає Олександр Леонов, Україні слід "активно і закрито" говорити з Південною Кореєю, яка має великий запас зброї і може її надати. "Але знову ж таки Сеул буде озиратися на допомогу союзників, передусім, зі США. Тобто, виходить якесь замкнене коло і навряд чи жорстка риторика України здатна його - це коло - розірвати", -- підсумовує експерт.
Вказуючи на те, що у стосунках між Києвом і Заходом виникає безліч актуальних питань, кандидат політичних наук і міжнародний експерт Станіслав Желіховський у бесіді з Фокусом підкреслив: "Зокрема, участь північнокорейських військових суттєво змінює перебіг конфлікту, в той час як на Заході досі відсутня чітка і рішуча позиція. Саме тому президент Зеленський справедливо наголошує на важливості швидких та рішучих дій союзників, адже зволікання лише послаблює позиції України і надає Росії можливість реалізувати цілі, які були визначені Путіним на самому початку великої війни. На мою думку, критика на адресу союзників у цій ситуації є абсолютно виправданою".
Поряд з тим реакція союзників на критику з боку Банкової, на думку експерта, може бути різною: "Це залежить від їхньої готовності не просто робити заяви, а реально допомагати. Якщо у низ не має наміру якісно змінювати конфігурацію допомоги Україні, то цілком аргументовані докори з боку Зеленського їх можуть лише дратувати, бо на Заході в принципі, безвідносно до персоналій, з вуст яких звучить жорстка риторика, такого, м'яко кажучи, не полюбляють. З іншого ж боку, у разі готовності союзників до рішучих кроків, це може стати додатковим та дієвим стимулом для більш швидких і ефективних рішень".
Станіслав Желіховський вважає, що найбільшою перешкодою для України у її стосунках із західними партнерами є наближення виборів у США. На його думку, "ключові діячі зосереджені на внутрішньому змаганні, а не на важливих питаннях зовнішньої політики". Експерт прогнозує, що після 5 листопада можливі певні "лінійні зміни", але не в усіх аспектах. Наприклад, стосовно запрошення Києва до НАТО, яке постійно підкреслює президент Зеленський, він висловлює песимізм. Проте, коли йдеться про можливість завдання ударів по території Росії, Станіслав Желіховський вважає, що рішення може бути прийняте, і "триггером" для цього стане участь військ КНДР у конфлікті з Росією.
На його думку, фактор Північної Кореї значно підвищує ймовірність підтримки України з боку Південної Кореї. Остання, маючи глибокі зв'язки зі Сполученими Штатами та Західними країнами в цілому, здатна швидко сприяти Україні в лобіюванні важливих питань у контексті зростаючих ризиків і викликів. Станіслав Желіховський підкреслив, що найближчим часом може бути вирішено питання подальшої долі України. Він також зазначив, що якщо допомога від союзників не відповідатиме реальним умовам на фронті, це може призвести до катастрофічних наслідків не лише для нашої країни, а й для всього вільного світу в перспективі.
