Чому Україна продовжує транспортувати російську нафту? (Сергій Макогон)
Українська державна компанія "Укртранснафта" з Група Нафтогаз на третій рік війни все ще транзитує 14,5 млн тон нафти російського походження до Угорщини, Словаччини та Чехії. Це приносить в казну Кремля 6 млрд дол щорічно.
Укртранснафта отримує доходи, які в десятки разів менші. Який у цьому сенс для України? Це стратегія виснаження противника? Чому досі Україна не запровадила санкції та не припинила цей транзит?
Що робити?
Україна повинна активно співпрацювати з Європейською комісією та США для запровадження повної заборони на імпорт російських нафти та газу, включаючи трубопровідний газ і зріджений природний газ (СПГ), в країни Євросоюзу. Підтримка з боку Брюсселя та Вашингтона є надзвичайно важливою для подолання тиску з боку Орбана та Фіцо.
Україна повинна скористатися своїм суверенним правом на запровадження санкцій проти російської нафти та заборонити її транзит Україною з 1 грудня 2024 року (може включати перехідний період не більш як шість місяців). Україна також не має заплющувати очі на будь-які схеми обходу таких санкцій шляхом укладання комерційних угод на кордоні із РФ.
Україні слід активно шукати шляхи для запуску нових спільних проектів з державами Європейського Союзу, щоб зміцнити регіональну енергетичну безпеку і зменшити залежність від Російської Федерації. Одним із можливих напрямків є відновлення ініціативи з транспортування нафти через Одесу за допомогою нафтопроводів, що з’єднують Україну з Польщею та Східною Європою. Це могло б значно полегшити доступ до каспійської нафти на європейських ринках.
Ми ведемо боротьбу з російською агресією також і в енергетичній сфері, де Росія продовжує намагатися утримувати свій вплив та доходи від експорту. Активні та рішучі кроки з боку українського керівництва є вкрай важливими для захисту наших національних інтересів.
