"Мирні люди" - чому цей фільм варто побачити на великому екрані

Розмови, що змушують кров застигати в жилах

Російські військові робили численні телефонні дзвінки з території України до своїх близьких і друзів у Росії. З моменту початку масштабного вторгнення українські спецслужби постійно перехоплювали та публікували їхні приватні бесіди в інтернеті. Кадр за кадром, увесь фільм створено на основі цих розмов, без жодних додаткових пояснень.

Слідкуйте за нами в Telegram: найважливіші новини стисло

Взявши за основу голоси загарбників, їхніх матерів і дружин, автори картини протиставляють їх українцям та їхнім спробам опору насиллю.

"Мирні люди" з'єднують ці два протилежні світи в емоційній напрузі, яка невпинно зростає з кожною новою розмовою. Це неповторний кінематографічний досвід і історичний документ, що піднімає важливі питання про сутність російського імперіалізму, вплив пропаганди на вторгнення та колективну відповідальність росіян.

"Ці "мирні громадяни", які насправді далеко не мирні, відкривають світу очі не лише на перебіг так званої СВО, але й на глибоко деградований внутрішній світ суспільства, що стоїть за нею."

Для режисерки та сценаристки Оксани Карпович це не перший фільм. "Не хвилюйся, двері відчиняться" - теж її робота, що пропонує вирушити у подорож країною на електричках.

Оператором у фільмі став Крістофер Нанн, британський фотограф, який провів в Україні більше десяти років.

Українсько-канадсько-французький документальний фільм уже взяв участь у різних кінофестивалях. На Берлінале робота отримала дві спеціальні відзнаки - Amnesty Award та Приз екуменічного журі.

Фільм "Мирні люди" був представлений на Міжнародному фестивалі в Гонконгу, де отримав Спеціальну відзнаку, а також на Міжнародному фестивалі незалежного кіно в Буенос-Айресі, де отримав Приз екуменічного журі. Крім того, стрічка здобула нагороду "Срібний ріг" на Краківському кінофестивалі. Українська прем'єра "Мирних людей" відбулася під час міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.

1 хвилина 35 секунд — саме стільки триває фільм, протягом якого глядач здійснить подорож через Донбас, Київську, Харківську та Миколаївську області. Кадри наслідків вторгнення російських військ слугують додатковим емоційним фоном стрічки: залишені у безладі кімнати, зруйновані житлові будинки, понівечена цивільна техніка та знищений міст — усі ці сцени підкреслюють відчуття самотності та покинутості. Атмосферу також підсилює відсутність музичного супроводу у більшості епізодів.

Російські військові у розмовах відкрито діляться своїми думками: хтось приїхав сюди заради "сувенірів" додому, комусь це виглядає героїчним захистом, а для багатьох - тут можна безкарно вбивати та грабувати цивільне населення. Утім серед деяких діалогів часом проглядає й усвідомлення: деякі солдати або їхні родичі розуміють фатальність своєї "спецоперації".

"Мирні люди" — це документальний фільм, що розповідає про трагічний і емоційно важкий період в історії нашої країни. Стрічка виступає своєрідним колективним портретом руйнівної сили російської агресії, яка не зупиняється перед вбивствами мирних мешканців, грабежами та зґвалтуваннями.

Стрічка відрізняється особливим ритмом оповіді, що може здатися глядачам дещо повільним. Проте вона викликає глибокі емоції, оскільки кожен кадр зображує не вигадані декорації, а справжні місця, які зазнали руйнувань з початком повномасштабного вторгнення.