Німеччина активно планує проведення позачергових виборів.

Німеччина знаходиться на порозі дострокових виборів. Це сталося одразу після публікації результатів президентських виборів у Сполучених Штатах, коли в країні розпалася правляча коаліція. Що ж трапилося? Яка роль у цьому всьому відводиться Україні? І які перспективи у Олафа Шольца щодо збереження своєї посади канцлера? Про це розповість Тетяна Логунова.

Німецький світлофор - саме так називали правлячу коаліцію через партійні кольори її учасників - зламався. Пропрацювавши три роки - він вийшов з ладу. Очікувано і водночас раптово. І тепер країна, як той перехожий, що намагається перейти вулицю. Не знає, що робити: спокійно йти, бігти чи шукати інший, більш безпечний перехід.

Усе сталося у ніч проти четверга. Коли світ обговорював результати президентських виборів у США, німецькі політики зібралися на антикризову зустріч. Щоб вкотре спробувати залатати багатомільярдну діру в бюджеті наступного року. За кілька годин офіційний Берлін сколихнув справжній політичний землетрус. Компромісу немає. Не стало й коаліції. Вона розвалилася - оголосив канцлер Олаф Шольц.

Олаф Шольц, глава уряду Німеччини:

Шановні пані та панове, я щойно звернувся до Президента з проханням про звільнення міністра фінансів. Цей крок є вимушеним, адже я прагну запобігти подальшій шкоді для нашої країни. Нам потрібен уряд, який зможе ефективно діяти та ухвалювати життєво важливі рішення. Сьогодні вдень я намагався обговорити з міністром фінансів, що представляє партію нашого коаліційного партнера, черговий варіант вирішення бюджетної кризи. Проте, я не помітив у нього бажання йти на компроміс заради інтересів нашої держави.

Деталі конфлікту, який призвів до розпаду коаліції, журналістам виклали учасники подій. Кожен з них має свою інтерпретацію. Проте загальний контекст виглядає приблизно так: канцлер Шольц, враховуючи перемогу Дональда Трампа, звернувся до міністра фінансів з проханням скасувати боргове обмеження. Він висловив намір виділити більше коштів на забезпечення безпеки Німеччини та додаткові три мільярди для України. Однак міністр категорично відмовився. Натомість він запропонував надати українській армії більше озброєння, зокрема, далекобійні ракети "Таурус".

Крістіан Лінднер, глава фінансового відомства Німеччини:

Справжня мета полягала в наступному: накопичити борги в розмірі 15 мільярдів євро, прикриваючи це програмами підтримки України та уникаючи прийняття важливих рішень.

Разом із міністром фінансів свою участь у коаліції припинила і його політична партія. Це призвело до виникнення політичної кризи в Німеччині. Канцлер Шольц вже озвучив стратегію виходу з цієї ситуації. Уряд продовжить свою діяльність до завершення року, після чого планує запропонувати парламенту провести дострокові вибори.

Олаф Шольц, глава уряду Німеччини:

На початку нового року, під час першого тижня парламентської сесії, я планую винести на обговорення в Бундестазі питання про надання вотуму довіри уряду. Голосування відбудеться 15 січня. Депутати мають можливість вирішити, чи підтримують ідею проведення позачергових виборів. У разі позитивного рішення, вибори відбудуться не пізніше кінця березня.

Сценарій Шольца не сподобався опозиціонерам. Вони хочуть голосувати негайно.

Фрідріх Мерц, лідер Християнсько-демократичного союзу:

Не існує жодних підстав відкладати до січня наступного року. У правлячої коаліції немає більшості в Бундестазі Німеччини. Ми закликаємо канцлера винести питання про вотум довіри уряду на обговорення в парламенті вже на початку наступного тижня.

Нетерплячість Фрідріха Мерца можна пояснити. Соціологічні дослідження свідчать, що християнські демократи мають всі шанси на успіх у дочасних виборах. І тоді він матиме можливість стати наступним канцлером Німеччини. Звісно, за умови, що зможе створити стабільну правлячу коаліцію.

Прихід Мерца на місце Шольца не матиме значного впливу на ситуацію в Україні. Християнські демократи не раз підкреслювали свою підтримку офіційного Києва. Більш того, навіть будучи в опозиції, вони не залишали без уваги питання надання українським військовим далекобійних крилатих ракет. Це питання християнські демократи тричі виносили на обговорення в парламенті.

Єдиний виклик - це період зміни влади. Офіційний Берлін, звісно, запевнив: Німеччина підтримуватиме Україну попри розвал правлячої коаліції. Утім, до обрання нового парламенту німці точно не ухвалюватимуть жодних важливих рішень. Це вже буде прерогатива нового уряду і нового канцлера. Які, найімовірніше, почнуть працювати лише навесні наступного року.