Олена Степова: Росія створює "цивільну" автомагістраль для транспортування зброї -- Блоги | OBOZ.UA
Сьогодні я знову звернуся до теми ресурсів війни, зокрема до шляхів, якими ворог транспортує зброю на фронт. Я вже писала, пишу і надалі продовжу досліджувати це питання стільки, скільки буде необхідно, щоб привернути до нього увагу. Адже це дійсно має велике значення.
Це має велике значення, оскільки суспільство повинно усвідомлювати, що кожен рух агресора на нашій території зміцнює його за рахунок наших ресурсів, зазначає Олена Степова у статті для "Інформаційного спротиву". Це і є найбільша небезпека. Відбираючи нашу землю, ворог ефективно застосовує її проти нас, і поки що залишається безкарним.
Саме тому так важлива тема замінування й розмінування нашої території. Бо за кроки по нашій землі окупант має платити кров'ю. Замінювання територій це найкращій спосіб на війні зупинити окупанта.
Дороги! Дороги найважливіший ресурс війни для окупанта. Автомобільні, залізничні, морські, річкові, мости, переправи... Дороги, це артерії, які дають життя країні. Це логістика, це перевезення людей, товарів й зброї. Тому дороги так важливі під час війни. Тому окупант робить усе, щоб захопити логістичні транспортні розв'язки.
Ось погляньте: після завершення будівництва транспортного кільця Росією навколо Азовського моря на окупованих територіях пропускна здатність збільшиться втричі на всіх маршрутах, а час у дорозі з Росії до захопленого Мелітополя зменшиться на п'ять годин.
Саме з цієї причини Росія так активно намагалася встановити повний контроль над узбережжям Азовського моря. Однією з головних цілей війни було формування кільцевого маршруту навколо цього водоймища, довжина якого перевищує 1400 кілометрів. Це стратегічне завдання ворога свідчить про його наміри щодо тривалої окупації та ведення війни з подальшим просуванням вглиб території, тому вони заздалегідь розробляли логістичні маршрути та оцінювали можливості залучення ресурсів України.
Отже, агресор формує сприятливі умови для свого подальшого наступу. Чи врахували ми цей фактор?
Для досягнення цієї мети Росія заплатила високу ціну, втративши багато життів, усвідомлюючи при цьому стратегічну цінність цього ресурсу. Час доставки озброєння може скоротитися на п’ять годин. Це перший аспект. Другий полягає в тому, що Росія має можливість використовувати цивільні автомобілі для маскування переміщення військової техніки та зброї, що забезпечує їй додатковий рівень захисту.
Саме про це я і хотіла б поговорити сьогодні, продовжуючи дискусію про ресурси, пов'язані з війною.
Нагадую тим, хто не в курсі: я стала свідком війни з її перших миттєвостей, оскільки мешкала в прикордонному регіоні Луганщини. Саме тому я сприймаю сучасність, спираючись на свій власний досвід.
Іноді мені сумно, що досвід нас, перших внутрішніх переселенців України, які пережили окупацію 2014 року, не був використаний для навчання, дослідження війни чи збору важливих свідчень. Адже наш досвід міг би пролити світло на багато аспектів ситуації.
Наприклад, на початку окупації Луганщини у 2014 році, у період з лютого по квітень, ми не помічали російської військової техніки чи солдатів. Натомість, ми часто зустрічали цивільних осіб. Зброю на територію Луганщини ввозили переважно у цивільних автомобілях. Звісно, це не були легкові авто, переповнені жінками та дітьми. Йшлося про вантажівки, яких у нас було чимало, оскільки на той час працювало багато підприємств, зокрема вугільних. Отже, вантажівка на дорозі, а іноді й десятки таких машин, не викликали в когось здивування.
Зброю на Луганщину завозили у банальних рефрижераторах, вантажівках, які використовують підприємства чи фірми для доставки продуктів, меблів. Зброю на той час ховали у церквах московського патріархату та офісах комуністичної партії, а також на підприємствах, керівники чи власники яких підтримували "русскую весну".
От ми з теми "дороги, як ресурс війни" перейшли до теми "люди, як ресурс війни". Хоча в цьому випадку я б сказала по іншому: ми спробуємо дослідити, чи є цивільні люди під час війни та цивільні об'єкти під час війни з боку окупантів.
В даний час загарбники зводять автомобільну трасу навколо Азовського моря. Невдовзі з'явиться реклама з гаслом "Сімейний відпочинок на будь-який смак", на якій усміхнені чоловіки, жінки та діти насолоджуються чудовими пейзажами під час подорожі до моря.
Це чудовий захист. Стріляти не можна, адже там "жінки та діти". Це слугує виправданням для звинувачення нас у фашизмі, у той час як самі вони без жалю обстрілюють школи, дитячі садки та житлові райони в українських містах. Однак це росіяни, які майстерно створюють живий щит і перекривають правду кривдою, а кривду — правдою.
"Цивільні" машини будуть везти "цивільну зброю" між реально цивільними машинами, які будуть реально везти жінок та дітей.
Відтепер Росія, після численних дорожньо-транспортних пригод за участю своїх військових (про що я вже згадувала), почала використовувати нову тактику транспортування зброї цивільними автомобілями. Як це було в 2014 році, окупанти тепер застосовують звичайні вантажівки та рефрижератори, призначені для перевезення продуктів, будівельних матеріалів або меблів, для переміщення своїх військових та озброєння.
Я не знаю, як ми будемо вирішувати це питання, але швидкість будівництва цієї "цивільної" автостради мене лякає. Тому нам треба зрозуміти, що ці "цивільні" дороги, набудовані окупантом по окупованій ним землі, є артеріями війни, які варто перерізати.
