Порада для Урсули фон дер Ляєн: Міжнародне енергетичне агентство оцінює "зимовий" енергетичний дефіцит в Україні.

Наступна зима може стати серйозним викликом для України. Як повідомили в Міжнародному енергетичному агентстві, під час опалювального сезону енергетичний дефіцит може досягти шести гігават. Це приблизно дорівнює річному піковому споживанню енергії в Данії, зауважують аналітики.

Ситуація ускладнюється тим, що у 2022 та 2023 роках приблизно половина енергетичних потужностей України опинилася під контролем російських військ, була знищена або зазнала значних пошкоджень. Це підкреслюють фахівці Міжнародної енергетичної агенції у своєму спеціальному звіті "Енергетична безпека України та прийдешня зима".

Агентство звернулося до європейських країн з проханням забезпечити Київ необхідними засобами та запасними частинами для відновлення ушкоджених енергетичних об'єктів, а також активізувати імпорт електроенергії та газу в Україну в зимовий період.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка сьогодні, 20 вересня, відвідала Київ, оголосила про виділення Україні додаткових 160 мільйонів євро для підготовки до зимового сезону. "Ми повинні вжити всіх заходів, щоб світло не погасло. У світлі наближення зими, наша місія полягає в тому, щоб допомогти українцям залишатися в теплі та підтримувати працездатність економіки," - підкреслила вона.

Тема російського газового транзиту через Україну привернула увагу дослідників Міжнародного енергетичного агентства в процесі оцінки ризиків енергетичної безпеки в регіоні на зимовий період, що наближається.

Базовим припущенням вони взяли тезу про те, що потоки російського газу української територією припиняться з січня 2025 року. Водночас не виключено, що "якоїсь подальшої домовленості щодо транзиту все-таки буде досягнуто". Оператор ГТС України чітко заявив, що не продовжуватиме транзитну угоду з "газпромом" після її завершення в грудні 2024 року, проте немає завад іншим сторонам вести прямі переговори.

Це може викликати дефіцит на внутрішньому ринку внаслідок збільшення споживання газу для опалення домогосподарств на 25% (або на 1,5 млрд кубічних метрів більше, ніж у минулому зимовому сезоні). У такому випадку виникне потреба в імпорті додаткових обсягів газу з країн Центральної та Східної Європи, що призведе до зростання витрат на закупівлю через необхідність покриття тарифів на транспортування газу.

Енергетична безпека Молдови також опиняється під загрозою. Намір України завершити транзит російського газу через свою територію вже в кінці 2024 року викликає невизначеність щодо постачання газу та електричної енергії для споживачів у цій державі.

Після початку повномасштабної війни в Україні Кишинів відмовився від газу з рф, проте "газпром" продовжує постачати газ до Придністров'я. Цей сепаратистський регіон, підтримуваний росією, забезпечує Молдову більшою частиною електроенергії (близько двох третин у загальному обсязі споживання), що генерується із російського газу. У зв'язку з цим МЕА закликало країну активніше зміцнювати енергетичні зв'язки з європейськими сусідами для підвищення стійкості регіональної енергосистеми.

Економісти Міжнародної енергетичної агенції (МЕА) звернули увагу на те, як українці навчилися пристосовуватися до нестачі електроенергії. Однак у минулому році справжні наслідки руйнування енергетичної інфраструктури "були приховані під впливом теплої погоди та триваліших світлових днів", а також завдяки використанню дизельних генераторів багатьма підприємствами для пом'якшення ефектів віялових відключень електрики.

Додатковий тиск на ситуацію виник унаслідок різкого збільшення інтенсивності російських атак на українську енергетичну систему. Останні бомбардування стали безпрецедентними за своїми масштабами. Наприклад, у скоординованій операції наприкінці серпня 2024 року було використано більше 200 ракет і безпілотників. Заходи протиповітряної оборони не змогли запобігти суттєвим втратам. Основними мішенями стали об'єкти електричної інфраструктури, включаючи генерацію, передачу та розподіл енергії, але також постраждали системи централізованого теплопостачання та деякі об'єкти газової інфраструктури. В результаті енергетична інфраструктура України залишилася "вкрай вразливою" перед прийдешньою зимою.

В цілому, українська енергетична сфера постає перед спостерігачами як загадкова та складна. Це зумовлено обмеженнями безпеки під час війни, які ускладнюють відкритий доступ до детальної інформації, необхідної для повноцінного аналізу ситуації. Додатково, непередбачувані дії агресора – російських військ – у період опалювального сезону лише поглиблюють цю невизначеність.

"Українська енергосистема створює диво і продовжує працювати під тиском ворожих атак. Попри всі складності та щоденні ризики потрапити під ворожий обстріл, українські енергетики продовжують свою битву за світло. Тож думаю, що блекауту точно не станеться завдяки злагодженій роботі енергетиків та координації системного оператора "Укренерго", - таку думку висловив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук на відкритті інсталяції під назвою "Битва за світло" на київському Подолі в четвер, 19 вересня.

Цей художній об'єкт ілюструє наслідки російських атак на українські теплові електростанції. Він містить знищений силовий трансформатор, який раніше функціонував на Бурштинській ТЕС. Як і багато інших, він став жертвою численних обстрілів з боку ворога, переживши численні удари уламками, зазнав пожежі і зрештою був повністю знищений.

"У проміжках між масованими ракетними ударами ворог ледь не щодня атакує дронами енергообʼєкти по всій країні, особливо в прифронтових регіонах. Наші енергетики докладають титанічних зусиль, щоб в таких надскладних умовах зберегти цілісність енергосистеми та забезпечувати наших громадян електроенергією", -зазначив перший заступник міністра енергетики Юрій Шейко.

З жовтня 2022 року українська енергетична інфраструктура зазнала більше тисячі атак з боку Росії. Це призвело до руйнування приблизно 90% теплових електростанцій та 45% гідроелектрогенерації. У результаті обстрілів цього року наша країна втратила 9 ГВт енергетичних потужностей.

Швидка реакція є критично важливою, і міжнародні партнери України повинні проявляти креативність та гнучкість, щоб зменшити затримки та вжити всіх необхідних заходів для надання підтримки. Одночасно, важливо реалізовувати структурні зміни, які зможуть підвищити стійкість України в середньостроковій перспективі, а також забезпечити енергетичному сектору країни сталий шлях до модернізації та інтеграції з іншими європейськими державами, - зазначають економісти Міжнародної енергетичної агенції.

Серед основних ініціатив для української енергетичної галузі виділяються посилення заходів фізичної охорони та кіберзахисту критично важливої інфраструктури, децентралізація постачання енергії, прискорення розвитку невеликих газових, сонячних і вітрових електростанцій, розширення можливостей передачі електрики та природного газу з Європейського Союзу. Також акцентується на залученні споживачів до енергоефективності та економії, а також на координації дій між Україною та Молдовою, щоб уникнути дестабілізації і створити нові ринкові та стійкі енергетичні відносини, які матимуть мінімальні ризики для безпеки та будуть добре інтегровані в європейську енергетичну систему.