Парламент прийняв закон, що встановлює європейські норми для запобіжної реструктуризації боргових зобов'язань.
Верховна Рада України прийняла законопроект "Про внесення змін до Кодексу процедур банкрутства та інших законів України для реалізації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023, а також для впровадження механізмів превентивної реструктуризації".
Відповідний законопроєкт №10143 у другому читанні підтримали 272 нардепи, повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк ("Голос") у Telegram.
Згідно із пояснювальною запискою, законопроєкт розроблено на виконання умов укладеного у січні 2023 року Меморандуму з ЄС про виділення Україні макрофінансової допомоги на суму до 18 мільярдів євро.
Крім того, закон має імплементувати в українське законодавство основні принципи Директиви Європейського Союзу 2019/1023 про рамки превентивної реструктуризації, про списання боргу та дискваліфікацію, про заходи для підвищення ефективності процедур, пов'язаних із реструктуризацією, неплатоспроможністю та списанням боргу.
У пояснювальній записці зазначено, що українські законодавчі норми враховують деякі аспекти Директиви ЄС 2019/1023, проте існують суттєві відмінності в їх правовому регулюванні.
Наприклад, норми Кодексу про банкрутство не встановлюють чіткої процедури досудової санації, не встановлюють чітких гарантій для боржника та кредиторів під час цієї процедури. Це спричиняє її неефективність - з часу введення в дію Кодексу господарськими судами затверджено всього орієнтовно до десяти планів санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з Директивою 2019/1023, акцент має бути зроблений на превентивних заходах, які повинні виконувати роль основних інструментів для запобігання неплатоспроможності боржників.
Однією з ключових нововведень, закріплених у законі, є можливість призначення арбітражного керуючого на початкових етапах процесу врегулювання боргових зобов'язань. Це призначення тепер здійснюватиметься за ініціативою кредиторів, а не боржника.
Крім того, закон повинен визначити механізм отримання та забезпечення безпеки для так званих "проміжних" і "нових" фінансових ресурсів, які боржник залучає для реалізації процесу реструктуризації та виконання відповідного плану.
У листопаді 2023 року стало відомо, що суд ухвалив рішення про закриття провадження у справі банкрутства ПАТ "Сумихімпром", що дало можливість державі відновити контроль над цим підприємством. Представники Фонду державного майна зазначили, що затяжна процедура банкрутства та санації "Сумихімпрому" насправді дозволяла структурам Дмитра Фірташа зберігати фактичну владу над компанією.
Нагадаємо, від початку процедури санації підприємства у 2012 році керуючим санацією боржника було призначено голову правління "Сумихімпром" Ігоря Лазаковича, колишнього топ-менеджера Ostchem бізнесмена Дмитра Фірташа.
У грудні 2016 року прокуратура повідомила про підозру керуючому санацією "Сумихімпрому" Лазаковичу у розтраті майна підприємства та оголосила його у розшук. Як заявляв тоді генпрокурор Юрій Луценко, Лазакович утік до Москви. Пізніше, завдяки рішенням судів, Лазакович продовжив виконувати обов'язки керуючого санацією "Сумихімпрому" та повернувся до України.
