Революция "в ожидании": что творится в Грузии и есть ли у протестов перспектива на успех?

28 жовтня у Тбілісі пройшов масштабний мітинг проти фальсифікації виборів. Проте в наступні дні протестна активність зупинилася

"Я порушую питання, яке, ймовірно, турбує багатьох. Після прийняття російського законодавства протести затихли, адже ми сподівалися на вибори. Тепер же вибори були сфальсифіковані, а єдиний мітинг тривав лише дві години. Після цього нічого не відбувається, крім безкінечних зустрічей", - так охарактеризував ситуацію з протестами в Грузії колишній президент Міхеїл Саакашвілі.

Парламентські вибори в Грузії відбулися 26 жовтня. Однак оголошена перемога правлячої партії, яку оприлюднив Центрвиборчком, викликала чимало запитань як в самій країні, так і за її межами.

Як проєвропейська опозиція, так і президентка Саломе Зурабішвілі висловлюють думку, що ці вибори були сфальсифіковані.

28 жовтня у Тбілісі пройшов багатотисячний мітинг проти фальсифікацій та за скасування результатів виборів. Проте на цьому вулична активність наразі пішла на спад. Невеликий мітинг був наступного дня 29 жовтня, тоді як 30-го вуличні акції не відбувалися.

Це спонукає до роздумів: чи можуть ці протести мати реальні шанси на успіх? Або ж, можливо, слід визнати, що стратегія "Грузинської мрії" продемонструвала свою ефективність?

"Треба визнати, що на сьогодні в Грузії Росія перемогла. Спочатку вони забрали частину Грузії, потім змінили політику, змінили уряд, і тепер там проросійський уряд, проросійські позиції. Жодних санкцій проти Путіна, багато росіян у Грузії. Їхній вибір - дружба з Росією, їхній вибір - не йти в ЄС. Вони змінили позицію. Росія сьогодні перемогла. Вони забрали свободу Грузії", - стверджує український президент Володимир Зеленський.

Наразі це одна з найбільш критичних заяв щодо подій у Грузії. Причому слова українського президента можна тлумачити і як багаторічний крен грузинської влади в бік Кремля, і як поразку опозиції на останніх виборах.

Однак, стосовно цього питання, поки що не слід поспішати з висновками.

Більшість західних країн наразі воліють тримати паузу. Показовий момент: попри оголошену перемогу, "Грузинська мрія" отримувала вкрай мало привітань - жестів, які могли би стати доказом міжнародного визнання результатів.

Ще на вихідних, відразу після завершення голосування, грузинську владу привітав угорський прем'єр Віктор Орбан (який згодом оперативно прибув до Тбілісі), а також президент Азербайджану Ільхам Алієв та прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. Втім, протягом наступних днів компанію їм склали лише президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та лідер Об'єднаних Арабських Еміратів шейх Мухаммед бен Заїд Аль Нахайян.

За таких обставин грузинській владі доводиться радіти навіть визнанню з боку Ніколаса Мадуро. Забуваючи, що венесуельський диктатор сам нещодавно сфальсифікував вибори, а тому вони не визнані більшістю демократичних країн світу. А разом із тим - Мадуро раніше визнав "незалежність" окупованих Росією Абхазії та Південної Осетії.

"Якщо Мадуро зауважить, що вибори в Грузії відбулися легітимно і в країні панує стабільність, існує ймовірність, що вже завтра він може відкликати своє визнання незалежності окупованих територій", - зазначає Мамука Мдинарадзе, один із керівників партії "Грузинська мрія", коментуючи підтримку з Каракаса.

Однак, подібна тиша з боку Заходу явно не відповідає очікуванням грузинських опозиціонерів.

На сьогоднішній день реальні дії вжили лише дві держави: Канада та Швеція. Канада в Міністерстві закордонних справ оголосила про намір "переглянути свої стосунки з урядом Грузії", тоді як Швеція зробила більш рішучий крок, оголосивши про припинення співпраці з Грузією на рівні державних установ.

За словами голови уряду Швеції Ульфа Крістерссона, попри те, що міжнародні спостерігачі не оприлюднили свої підсумкові звіти, проте "все вказує на те, що було багато порушень, що ці вибори не викликали довіри і що були очевидні порушення".

"Якщо тиск на грузинську владу відсутній, це свідчитиме про те, що Захід не вживав усіх можливих заходів для підтримки Грузії в її прагненні до західної інтеграції та європейського майбутнього", - так прокоментувала затяжну паузу в заявах Заходу президентка Саломе Зурабішвілі.

Слід зазначити, що вибори в Грузії відбулися в складний для Заходу період, коли більшість політичних лідерів обирають утриматися від активних дій.

Мова йде, перш за все, про вибори в США. Раніше представники грузинської влади відкрито визнавали, що спільно з Віктором Орбаном підтримують кандидата Дональда Трампа, який, очевидно, не буде приділяти значної уваги тим факторам, що свідчать про недотримання демократичних стандартів у цих країнах.

Проте і зараз, до виборів, увага Вашингтона сконцентрована на внутрішніх подіях, що унеможливлює оперативну реакцію на події на Південному Кавказі.

Зазначимо, що президент Джо Байден визнав, що вибори в Грузії "були омрачені численними задокументованими зловживаннями з боку адміністрації, а також актами залякування та примусу виборців". Проте він обмежився лише закликом до проведення належного розслідування і "ініціювання термінового інклюзивного діалогу з усіма політичними силами Грузії для відновлення чесності виборчого процесу".

Не найкраща ситуація і в ЄС, де приступають до призначення нових єврокомісарів.

Наразі найбільш різкою реакцією Брюсселя стала нещодавня заява Жозепа Борреля, високого представника Євросоюзу у сфері зовнішньої політики та безпеки. Він підкреслив, що міжнародні спостерігачі не визнали вибори в Грузії "вільними та чесними", а також окреслив умови, за яких країна зможе відновити свій шлях до членства в ЄС.

Поки на Заході триває вимушене затишшя, у Грузії активно готуються до юридичних баталій.

Опозиційні сили та недержавні організації закінчують підготовку матеріалів для правового оскарження результатів виборів.

Звичайно, особливих сподівань на незалежність та безпристрасність грузинської судової системи в них немає. Проте чітка аргументація, як і в яких масштабах влада проводила фальсифікацію виборів, має стати у пригоді для тиску на Захід.

Грузинські органи влади, у свою чергу, прагнуть взяти на себе ініціативу в цій ситуації.

Грузинська прокуратура, реагуючи на звернення Центрвиборчкому, оголосила про початок розслідування у зв’язку з можливими випадками фальсифікації під час парламентських виборів.

Не варто вважати це розслідування явним тріумфом опозиції. Першим кроком прокурорів стало викликання президентки Зурабішвілі для надання свідчень, оскільки від неї очікують підтвердження звинувачень щодо фальсифікації виборів. Опозиція також відмовилася співпрацювати з "підконтрольною прокуратурою".

Очевидно, що якими б не були ці заяви, слідство не помітить порушень та справа завершиться звинуваченням в бік опозиції за наклеп.

Показово, що у "Грузинській мрії" вже обіцяють покарання навіть для тих соціологічних компаній, чиї екзитполи показали перемогу опозиції.

І саме з цієї причини всім зрозуміло, що

Без масових протестів усі інші зусилля проти фальсифікацій не принесуть бажаного ефекту.

"Час витрачається всередині країни, інтерес за межами країни також поступово згасає. Ініціатива перейде до рук режиму, якщо ми не візьмемо її до своїх рук.

Досі ми стверджували, що не є ані білорусами, ані венесуельцями, і що могли б проявити більшу активність. Проте слід визнати, що білоруси боролися значно завзятіше за нас. Я висловлюю це з тривогою та внутрішнім болем, сподіваючись, що масовий народний протест відновиться в найкоротші терміни", - закликає з місця ув'язнення колишній президент Саакашвілі.

Події 28 жовтня довели, що протести мають чималий потенціал.

Безсумнівно, переповнений центральний проспект Тбілісі вразив західний світ – не даремно найбільш різкі коментарі пролунали від західних лідерів вже наступного дня, 29 жовтня.

Проте більше таких масштабних протестів у Грузії не було. А до того - не було і стихійних протестів відразу після виборів.

Офіційно всі очікували заяви президента про невизнання виборів. Але для Грузії цього пояснення явно недостатньо — адже суспільство все ще чекає на вказівки від політиків щодо моменту виходу на протести.

Замість цього у грузинській опозиції пояснюють цю паузу акцентом на збір доказів виборчих фальсифікацій. Вкрай важливо, щоб звіт міжнародних спостерігачів якомога повніше врахував ці докази.

31 жовтня свій звіт оприлюднили спостерігачі місії ОБСЄ/БДІПЛ - і цей звіт вийшов досить критичним.

3 листопада світова спільнота знову зверне свій погляд на Молдову, де відбудеться другий тур виборів, який визначить майбутнє президентської посади, а також стане показником готовності країни продовжувати інтеграцію в Європейський Союз. У цьому контексті згадуються випадки залякування виборців, підкупу, тиску на громадян, а також потенційні порушення конфіденційності голосування.

Такі заяви дають опозиції можливість посилити протести. Адже

якщо дійсно масових протестів не буде і найближчими вихідними - увага Заходу до Грузії почне слабшати.

Отже, навряд чи надії "Грузинської мрії" реалізуються в повному обсязі, адже західні держави не зможуть ігнорувати серйозні порушення, що мали місце під час виборів, і наслідки у вигляді санкцій стануть неминучими.

Навіть якщо Дональд Трамп здобуде перемогу, ситуацію це навряд чи змінить – у Сполучених Штатах, безумовно, пам'ятають про недавні спроби грузинського уряду налагодити стосунки з Іраном.

Однак тільки готовність суспільства відстоювати свої права може підштовхнути Захід до рішучих дій. Без цього жодні судові позови чи тактика ігнорування новообраної ради не зможуть забезпечити опозиції успіх.

"Перспективи для європейської Грузії все ще існують, але найближчим часом вони можуть знову зникнути. У найближчі дні стане зрозуміло, чи зуміє Грузія скористатися цією можливістю."