Східна Німеччина знову під впливом Росії: на виборах перемогли проросійські сили, які виступають проти підтримки України та її шляху до ЄС

Через майже 35 років після падіння Берлінської стіни Німеччиною проходить різкий політичний розкол, який простежує колишній кордон між Східною та Західною Німеччиною, пише OBOZ.UA, , інформує UAINFO.org.

Партії, які симпатизують Росії, досягають значних успіхів на регіональних виборах у східних регіонах Німеччини, таких як Бранденбург, Саксонія та Тюрингія. Натомість партії, що входять до урядової коаліції, зазнали значних втрат. Це створює потенційні проблеми для коаліції під керівництвом канцлера Шольца і може мати серйозні міжнародні наслідки, оскільки значну підтримку здобули партії, які відкрито підтримують Росію та виступають проти подальшої допомоги Україні. Окрім "Альтернатива для Німеччини" (AfD), таку позицію займає нова партія BSW, заснована лівою політикинею Сарою Вагенкнехт. BSW також демонструє високі результати у всіх трьох землях.

Ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" посіла перше місце у Тюрингії та майже перемогла у сусідній Саксонії, отримавши 30,6% голосів, що лише на 1,3% менш аніж у ХДС. Вибори у Бранденбурзі відбудуться трохи пізніше, але, за соцопитуваннями, AfD має великі шанси на першість і тут. Перемога на виборах у ландтаг (місцевий парламент) у Тюрингії - землі у Східній Німеччині - перша для ультраправих з часів Другої світової та правління нацистів. Канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав підсумки виборів "гіркими", самі члени AfD - "історичними".

Лівий рух "Союз Сари Вагенкнехт", відомий своїми вимогами щодо припинення допомоги Україні у конфлікті з Росією, також набирає популярності. Це створює можливість для Москви знову зміцнити свої позиції на значній частині території колишньої НДР - регіону, де вона мала вплив протягом десятиліть у період холодної війни. Основні національні правлячі партії Німеччини, такі як соціал-демократи, "зелені" та вільні демократи, опинилися на другорядних позиціях.

Дедалі більш схоже на те, що зменшення допомоги для України з 8 до 4 млрд євро наступного року не є результатом лише бюджетних проблем - це також реакція на зростання ваги прокремлівських політиків, які активно педалюють питання української допомоги у німецькому суспільстві. Саме про це не так давно і говорила Вагенкнехт, заявивши майже хизуючись, що саме тиск її політичної сили змусив правлячу коаліцію переглянути фінансування для України.

Після виборів у східних регіонах обидві партії, що підтримують проросійський курс, прагнуть збільшити свій вплив на всю країну. Якщо їм вдасться досягти своїх цілей до загальних виборів наступного року, нинішні події у Східній Німеччині можуть стати лише початком ширшого процесу.

Про результати виборів у Німеччині та їхній вплив на політику допомоги Україні - у матеріалі OBOZ.UA.

Смертельна "Інша можливість"

Вважається, що вибори є своєрідним "лакмусовим папірцем", який дозволяє оцінити суспільні настрої. У такому випадку, для України настрої принаймні східної Німеччини є тривожними, адже 1 вересня в Тюрингії та Саксонії партія AfD, яка колись була маргінальною, здобула перше та друге місце за підсумками голосування. Це перший успіх ультраправих на місцевих виборах з часів правління нацистської партії у Німеччині.

У кінці вересня в Бранденбурзі, ще одному східному регіоні, відбудуться регіональні вибори. "Альтернатива" також лідирує в опитуваннях, і майже чверть виборців готові за неї проголосувати. Цей успіх свідчить про зростаючу популярність партії на сході Німеччини. На попередніх виборах до Європейського парламенту в червні AfD отримала приблизно половину місцевих голосів, що підкреслює її домінуючу політичну роль у цьому регіоні.

Підсумки голосування можуть змусити уряд ужити більш жорстких заходів щодо міграції і підсилити дискусії стосовно підтримки України - теми, що стали центральними під час передвиборчої кампанії: і AfD, і BSW наполягають на припиненні військової допомоги Україні з боку Німеччини та ініціюванні мирних переговорів для завершення конфлікту.

"Ми чітко заявляємо: досить постачати зброю Україні! €30 млрд - що за безумство!", "Ми вимагаємо широкого міксу енергетики: вугільної, атомної, газу з Росії. Це забезпечувало нам добробут", - заявляв співголова "Альтернативи для Німеччини" Тіно Хрупалла під час кожного передвиборчого мітингу.

Оскільки всі інші партії пообіцяли не створювати коаліції з AfD, малоймовірно, що партія отримає справжню владу, попри результат. Це з одного боку, а з іншого - через популярність AfD у місцевій політиці на сході системні політики сприяють легалізації відкритої пропутінської партії. Відповідно до нещодавнього дослідження, опублікованого прогресивним Фондом Рози Люксембург, між 2019 і 2023 роками було зареєстровано понад 120 випадків співпраці в місцевому врядуванні між AfD і основними партіями, найчастіше з ХДС.

Незважаючи на обставини, націоналістична, антиміграційна та проросійська партія може здобути достатню кількість місць у обох землях для блокування рішень, що вимагають дві третини голосів, як-от призначення суддів чи високопосадовців. Це надасть їй безпрецедентну владу та можливість створювати хаос у частині Німеччини — сценарій, який особливо сприятливий для Кремля.

Майже явна співпраця з Росією

Документально підтверджено наявність зв'язків AfD з Москвою. Чимало впливових членів цієї партії відкрито демонструють симпатії до авторитарного режиму Путіна.

Перед європейськими виборами німецька влада розкрила те, що, на їхню думку, було операцією російського впливу, в якій брав участь один із провідних кандидатів від AfD.

У травні цього року німецька поліція обшукала офіси провідного члена "Альтернативи для Німеччини". Обшук проведено в межах розслідування справи про відмивання грошей та корупції. Депутатів від ультраправої партії звинувачували в отриманні грошей від Росії за просування її інтересів у Німеччині та Європі. Особливо стосовно питання протидії допомоги Україні. Прокуратура стверджує, що чеські спецслужби поділилися з німецькою владою аудіозаписами, на яких чути, як Бистрон (депутат від AfD) перераховує 20 тис. євро готівкою, яку йому передав прокремлівський бізнесмен.

Тісну співпрацю Кремля та партії "Альтернатива для Німеччини" у бундестазі було зафіксовано і раніше. Так, 4 липня 2023 року AfD подала позов до Федерального конституційного суду, намагаючись опротестувати постачання німецької зброї Україні. Як виявило розслідування, все це робилося на замовлення Кремля і на російські гроші.

Мир за умовами Путіна

Політична сила Сари Вагенкнехт, відомої послідовною проросійською риторикою, "Альянс Сари Вагенкнехт" (BSW) у своїй передвиборчій програмі виступила з антиукраїнськими ініціативами, але більш майстерно, аніж колеги з прокремлівського пулу із AfD. Крім того, в BSW вважають, що до ЄС не повинні приєднуватися нові члени, особливо Україна. Партія заявляє, що потрібен мораторій на розширення Євросоюзу. Це матиме колосальний вплив на процес української євроінтеграції - її умови та терміни, адже такої самої позиції дотримується і AfD.

Вагенкнехт виступає за "мир". Для цього треба просто припинити державну підтримку України у війні, встановити тісніші відносини з Володимиром Путіним та почати з ним переговори, а також відновити імпорт дешевих енергоносіїв із Росії. Це погляд, до якого є симпатія на колишньому комуністичному Сході Німеччини.

BSW пропонує припинити вогонь і розпочати мирні переговори, пропонувавши Росії негайне припинення експорту зброї до України. Такі політичні позиції не є несподіваними, оскільки Вагенкнехт почала свою політичну кар'єру як член комуністичної партії НДР.

"Війна в Україні є жорстоким проксі-конфліктом між НАТО і Росією. Незважаючи на те, що РФ, можливо, ініціювала військові дії, Захід міг би запобігти цьому та давно завершити конфлікт," - стверджує Вакенкнехт.

Вагенкнехт підігрувала Кремлю як до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, так і після нього. Зокрема, видання The Washington Post опублікувало дані про плани РФ з підриву підтримки України Німеччиною, згідно з якими Росія планувала "антивоєнну коаліцію" за участю німецьких ультраправих та ультралівих, серед яких була і Сара Вагенкнехт. Загалом німецька політикиня зробила політику щодо України обов'язковою умовою будь-яких коаліційних переговорів, заявивши перед виборами, що BSW "увійде лише до регіонального уряду, який займе чітку позицію за дипломатію та проти підготовки до війни, зокрема і на національному рівні".

Провал чинної влади

Три партії правлячої коаліції Німеччини - СДПН Шольца, Зелені та консервативна Вільна демократична партія (ВДП) - зазнали значних втрат на виборах. У Тюрингії Зелені та ВДП вийшли з парламенту землі після того, як не змогли подолати п'ятивідсотковий бар'єр, необхідний для отримання місць. Крім того, усі три коаліційні партії в Тюрингії разом ледве набрали більше 10 відсотків голосів. Хоча СДПН втратила менше позицій на виборах, це все одно був жахливий результат для партії, яка показала найгірший результат на загальнонаціональних виборах до Європейського Союзу в червні.

Намагаючись змінити свою політичну долю напередодні цих виборів, уряд Шольца оголосив про низку жорсткіших міграційних заходів, намагаючись перехопити антиімміграційну риторику AfD, але це не допомогло. Та й не дивно, адже все це чинний уряд почав активно робити лише за кілька днів до голосування, що викликало більше сміх, а не підтримку.

З якої причини це відбулося?

Є численні гіпотези щодо того, чому ультраправим і лівим популістам вдалося досягти значних успіхів на сході. Одна з таких гіпотез полягає в тому, що різниця в заробітках між Східною та Західною Німеччиною спричинила невдоволення на сході, де працівники в середньому отримують приблизно на 15 відсотків менше за годину.

Також представники цих партій активно користуються незадоволенням мешканців країни щодо тристороннього коаліційного уряду в Берліні, який не може до ладу узгодити жодне питання, зокрема і затвердження бюджету на 2025 рік. Більшість кроків Шольца та його коаліційного уряду виглядають недолугими, слабкими та несвоєчасними. Показовим є якраз питання жорсткіших міграційних заходів, які були потрібні задовго до виборів.

Виборці з колишньої НДР, що тривалий час перебували під впливом СРСР, часто виявляють соціально консервативні погляди та зростаючу ностальгію за Росією, критикуючи при цьому США. AfD і Вагенкнехт одночасно підживлюють та експлуатують ці проросійські настрої.

"Чи перетвориться Україна на пункт дислокації американських військових баз і ракет?" — це питання стало центральним на пресконференції, де Сара Вагенкнехт оголосила про створення своєї нової політичної партії. Вона також висловила різку критику щодо планів розміщення американських ракет великої дальності в Німеччині. Коли президент України Володимир Зеленський прибув до Берліна для виступу в Бундестазі, її партія разом із представниками AfD бойкотували цей захід.

Як це вплине на національні вибори у Німеччині?

Наступного року в Німеччині плануються загальнонаціональні вибори. Щодо Шольца, то тиск на канцлера та правлячу коаліцію зростатиме, оскільки від них очікуватимуть більш рішучих дій у сфері імміграції та чіткості у підтримці України. З огляду на передвиборчу кампанію, ці питання є пріоритетними для електорату.

Консервативний Християнсько-демократичний союз (ХДС) має значну перевагу в національних опитуваннях. Якщо не відбудеться серйозних змін, є висока ймовірність, що партія здобуде перемогу на національних виборах у вересні 2025 року. Проте, з огляду на слабкість інших провідних партій, які зараз входять до правлячої коаліції Німеччини, а також зростання впливу крайніх лівих і ультраправих сил, залишається незрозумілим, з ким саме ХДС зможе утворити коаліцію.

Вже зараз помітно, що для AfD це є частиною ширшої стратегії: почати з перемог на муніципальному рівні та в ландтагах на сході, а згодом захопити владу по всій країні. На національному рівні AfD наразі є другою за величиною політичною силою з 18 відсотками підтримки. Після виборів на сході Вагенкнехт і AfD планують розширити свій вплив на всю Німеччину, і, здається, їм буде допомагати впливовий союзник у вигляді Кремля. Тому російський президент Володимир Путін може радіти — зростання проросійських партій на сході Німеччини забезпечує колишньому агенту КДБ, який під час холодної війни перебував у Східній Німеччині, важливу підтримку в німецькій політиці у вигідний для нього момент, що дозволяє продовжувати втручання у внутрішні справи головного європейського союзника України.

Неприємна звістка для України

"На місцевих виборах, де успіху досягли фактично прокремлівські партії AfD і BSW, ми бачимо неприємний сигнал і певну тенденцію, на яку сподівається Путін. Він активно підтримує та фінансує як крайніх лівих, так і крайніх правих. Це є однією з особливостей путінізму та його політики. Путін сприяє всьому, що призводить до поляризації суспільства в Європі, до крайнощів, хаосу та роз'єднання, незалежно від ідеології конкретної партії. Його стратегія спрямована на розкол як у самій Європі, так і в окремих європейських країнах," - таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

На думку Олександра Мережка, все-таки в 2025-му році, коли у Німеччині відбудуться вже національні вибори, для України буде більш визначний час. Та є надія, що така перемога ультраправих обмежиться тільки східною частиною Німеччини. Адже у західній частині країни демократичний досвід має більшу історію. Тобто це дає надію на те, що результати на сході прокремлівських партій не буде масштабовано в межах усієї Німеччини.

Ці вибори, хоч і важливі, все ж регіональні, тому, на мою думку, перемога "Альтернативи для Німеччини" наразі не вплине на питання зовнішньої політики, які є прерогативою федерального уряду. Крім того, AfD буде складно створити коаліцію. Зараз, щоб не допустити їх до влади, адже деякі вважають їх неонацистами, ХДС готовий об'єднатися навіть із соціал-демократами та зеленими. Тож ще побачимо, чи зможуть вони реально отримати владу, навіть попри формальну перемогу. Я не вважаю, що результати ультраправих та ультралівих вплинуть найближчим часом на наші відносини з Німеччиною. Що буде згодом, важко сказати, але на наступний рік, наприклад, я впевнений, що кардинальних змін у напрямку допомоги Україні від Німеччини не буде, - зазначив Олександр Мережко.