Уже чотири покоління насолоджуються: історія Радіо Промінь 27 жовтня 2024 року
Чи не єдине джерело, де українці можуть насолоджуватися сучасною музикою?
Анатолій Табаченко - журналіст Українського Радіо з 1974 року, який обіймав посаду директора Радіо "Промінь" на початку 90-х років.
Випуски "Променя" транслювалися о 15:00 та о 45:00. Я працював у редакції новин, займаючись підготовкою матеріалів для "Променя". Це була надзвичайно захоплююча діяльність. Ми також паралельно працювали на "Першому каналі", де готували новинні випуски, і частину цієї інформації використовували для "Променя". Проте, оскільки не вистачало новин для всіх 48 випусків, ми додавали тематичні програми. Наприклад, існували передачі для філателістів, випуски про новини в науці та техніці, а також щовечірня програма з телетайпного залу, адже ми отримували міжнародні новини через інформаційні агентства, які надходили по телетайпу. Цей пристрій видавав характерний звук, схожий на стук друкарської машинки, і саме на фоні його роботи й виходила згадана передача.
Цікаво, що "Промінь" не мав власної редакції. Не існувало ні творчого об'єднання, ні окремої редакційної команди для "Променя" — це й не було необхідно. Весь контент збирався в загальному випуску, куди надходили всі матеріали, зокрема й п'ятихвилинні програми. Люди приносили свої новини, диктор оголошував їх, а потім транслювалися п'ятихвилинні передачі, які записувалися на плівку й готувалися музичною редакцією. Водночас на "Промені" почали з'являтися і розважальні програми. Щодня вранці виходила популярна передача "А ми до вас в ранковий час", що складалася з анекдотів, жартів та відомих естрадних пісень. Ця програма стала настільки популярною, що в нашому музеї можна побачити великий плакат, присвячений творчій зустрічі колективу "А ми до вас в ранковий час" з радіослухачами. Зал завжди був переповнений і користувався великим успіхом.
Проте головною перевагою "Променя" була, безсумнівно, музика. І мова йде про популярні та сучасні мелодії. Це була, напевно, одна з небагатьох можливостей для українців насолодитися нею, оскільки багато хто не мав змоги створити власну колекцію платівок.
Анатолій Табаченко - журналіст Українського Радіо з 1974 року, який обіймав посаду директора Радіо "Промінь" на початку 90-х років.
"Промінь" очевидно створив додаткові умови для розвитку української естради, а українська естрада дала продукт, який підносив популярність "Променя". Вони отак-от працювали один на одного. В основному звучала популярна музика, в тому числі і зарубіжна естрада, що викликало особливий інтерес. В більшості, звичайно, із країн соціалістичної співдружності: НДР, Болгарія, Польща, там ансамбль "Червоні гітари", Гелена Вондрочкова, Карл Готт..."
Перші трансляції в реальному часі, азартні ігри та зізнання в любові.
Кінець 80-х років став часом значних трансформацій у політичному житті держави. Система зазнала ослаблення. Зміни торкнулися і "Променя", який завжди був на передовій нововведень.
Анатолій Табаченко - журналіст Українського Радіо з 1974 року, який обіймав посаду директора Радіо "Промінь" на початку 90-х років.
"На "Промені" з'явилися перші прямі ефіри, коли почалася перебудова, коли почалися демократичні процеси. Це була передача "З ранку до полудня", 4 години, яка звучала у прямому ефірі, перша гра на гроші з'явилася на "Промені" -- "Пан або пропав". Це ж взагалі тоді важко було комусь уявити, що на "Промені" буде гра на гроші. Микола Амосов був ведучим цієї передачі. Або скажімо, запровадили передачу, яка виходила опівночі, в якій можна було освідчитись в коханні".
Після проголошення Незалежності України, трансформації на "Промені" стали ще більш значущими. Канал отримав статус окремого медіа-ресурсу не лише в ефірному просторі, але й у внутрішній структурі. Для його розвитку була створена спеціалізована команда журналістів та звукорежисерів. Керівництво Українського Радіо вирішило віддалитися від формату офіційного Першого каналу, прагнучи до кардинально протилежного підходу. Радикальність цих змін іноді вражала своєю масштабністю.
Анатолій Табаченко - журналіст Українського Радіо з 1974 року, який обіймав посаду директора Радіо "Промінь" на початку 90-х років.
На мою думку, ця реформа виявилася не зовсім успішною. Спочатку з ефіру прибрали новини, а якщо і виникали якісь повідомлення, то вони мали бути виключно не політичними, а скоріше курйозами. Вважаю, що внаслідок цього "Промінь" зазнав втрат, і мені дуже шкода, що під час змін скасували також і його музичні позивні "Знову цвітуть каштани". До того ж, навіть сама назва "Промінь" була вилучена. Протягом двох тижнів канал не мав свого імені і функціонував як другий канал Українського Радіо. Казали, що потрібно придумати нову назву, а я, як директор "Променя", вирішив звернутися до орфографічного словника — величезної книги, в якій більше 100 тисяч слів. Однак, я не зміг знайти жодного слова, яке б перевершувало "промінь". І через два тижні, на щастя, цю назву повернули.
"Скільки в тебе людей? Тисяча. А тут будуть мільйони"
У цей період на екрани вийшли нові культові програми, які залучили молодшу аудиторію. Серед них були перший український хіт-парад "12-2", "Година меломана" з Олексієм Коганом, перше шоу з азартними іграми "Пан або пропав", де одним із ведучих став майбутній народний депутат Євген Рибчинський, а також легендарний "Теплий фруктовий напій". Існує навіть легенда, що в 90-х роках одна пара дала своїй дитині ім'я Компотик на честь цього шоу. Саме в 1992 році до команди "Гарячого компоту" приєднався київський ді-джей Максим Яковенко, який згодом став керівником Радіо "Промінь".
Максим Яковенко -execuctive producer of Radio "Promin":
Я завітав до Терпиловського, знаменитого київського диск-жокея з кінця 70-х, і кажу: "Федя, слухай, мені запропонували роботу на радіо, але в мене ж тут дискотека, я ж зірка Печерська". Він відповідає: "Ну, подумай, скільки у тебе людей?" Я відповідаю: "Тисяча". "А там у тебе будуть мільйони". Я замислився і кажу: "Добре, я згоден".
Який же формат обрали? Це була трьохгодинна трансляція, де кожен з ведучих отримував свою годину, ділячись знаннями про ту музику, яку він любив. Наприклад, була програма під назвою "getto blaster", яку вели Григорій Герман та Андрій Макаренко, присвячена реп-музиці. Вони справді вміли передати атмосферу: "йо, ми тут зі сленгом". Наталя Майданник, яка працювала з нами, мала чудову англійську і була фанаткою heavy metal. Це було просто неймовірно. "Доброго вечора! З вами Наталя Майданник і програма 'Хейві Джунглі'. Сьогодні ми послухаємо Metallica, Cannibal Corpse, а зараз – Accept, уууаааа!" Серед ведучих був і Дмитро Прикордонний, який вів програму про інді-музику під назвою "Всесвітній льох". А Саша Рудяченко створював надзвичайні програми, зокрема "Стара Гвардія", яку ми, до речі, намагалися відновити на "Промені". Це були глибокі журналістські бесіди про музику, час та людей — справжня епопея. Основна ідея полягала в тому, що якщо ти любиш музику і можеш вести програму, то ти цілком здатний реалізувати це. Ми намагалися впровадити FM-принципи: перебивки, динамічний темп, емоційне звучання, ритм, гумор — ось така концепція.
У часи, коли інтернет ще не існував, компакт-диски не були в продажу, а асортимент касет на ринках залишав бажати кращого, "Промінь" залишався, як і раніше, важливим джерелом нової музики. Як світової, так і української. Але тепер розмаїття жанрів стало значно ширшим. Лише уявіть, наскільки важливо було для ведучих того періоду бути першими, хто дізнається про нові релізи та отримує музику для ефірних програм.
Максим Яковенко -execuctive producer of Radio "Promin":
На "Промені" виходила програма Олега Буреніна, де він регулярно представляв новинки з-за кордону. Це мене вражало. Наприклад, альбом "Depeche Mode" з'явився у Великобританії, і вже в наступний вівторок після його виходу Олег транслював його на Радіо "Промінь". Що стосується української музики, я мав нотатки або телефонну книгу, і кожного разу перед підготовкою програми дзвонив, скажімо: "Привіт, Володя Бебешко! У мене була пісня Віки Врадій, чи не маєте ви чогось нового?" І часто отримував відповідь, що написали новий трек. Тоді я питав, чи можу приїхати записати його. Всі ці пісні збиралися, а серед них були такі хіти, як "Брати Гадюкіни", які вперше презентували свій другий альбом. Також Олег Скрипка випустив альбом із піснею "Весна".
На мою думку, завдяки ініціативі Миколи Миколайовича Амосова розпочала свою діяльність БЗЗ — унікальна студія, де записувалися такі артисти, як Пономарьов, Павлік, а також гурти "Океан Ельзи" та "Грін Грей". Це була наша рідна студія з нашими звукорежисерами, завдяки яким пісні потрапляли в ефір. Наступного дня після запису він завжди приїжджав сюди, і всі редакції з нетерпінням його зустрічали, адже це була справжня зірка: Віктор Павлік, Лері Він, Павло Зібров та інші. Він завжди говорив про нові пісні, і вони відразу починали звучати у всіх програмах, допоки не з'явилися комерційні студії.
Епоха FM може бути переформульовано як "Ера FM".
Виникнення комерційних студій та FM-радіостанцій радикально змінило ландшафт радіоіндустрії, і не на користь "Променя". Потужна, але не оновлена вчасно технічна інфраструктура, чисельний штат працівників, гарантоване бюджетне фінансування та монопольний статус, які раніше були перевагами, швидко стали обтяжливими. Канал не зміг оперативно адаптуватися та конкурувати з безліччю різноманітних FM-радіостанцій, які об'єдналися в холдинги і отримали підтримку значних фінансових вливань, часто з російським корінням. Холдинги швидко налагодили стосунки з тодішнім керівництвом Національної ради з питань телебачення та радіомовлення і оперативно зайняли весь частотний ресурс. Тим часом Українському Радіо та "Променю" не залишалося нічого іншого, окрім як надсилати листи з проханнями до різних інстанцій і отримувати формальні відповіді. Дротову мережу поступово скорочували, нові імпортні приймачі не підтримували радянський УКХ-діапазон, а FM-частоти майже не надавалися. Були часи, коли у Радіо "Промінь" було лише дві станції — у Луцьку та в Полтаві в місті Гадяч, що спонукало деяких іронічно називати "Промінь" Гадяч-FM.
Максим Яковенко -execuctive producer of Radio "Promin":
У середині 90-х ми вже були на другій стадії цього процесу, коли почали з'являтися перші інвестиції. Люди активніше займалися ремонтами своїх квартир, знімали старі радіорозетки, а в той час FM-радіостанції почали отримувати свої частоти. Кількість автомобілів і радіоприймачів зростала. Ми ж залишалися в межах УКХ і трьохпрограмних систем. І так сталося: інші пішли вперед, а ми опинилися на задньому плані. Врешті-решт, я вирішив зайнятися продажем радіореклами.
Такий розвиток подій не міг не вплинути на мотивацію команди. Чимало обдарованих журналістів залишили свої посади, а інші почали створювати програми, усвідомлюючи, що їхня аудиторія вже не налічує мільйонів. Молодіжна публіка виявилася досить примхливою: як тільки вона перестала отримувати свіжі хіти, і в ефірі з’явилися перші ретро-ноти, одразу ж реагувала жартами та іронічними коментарями, які охоче підхоплювали конкуренти.
У 2004 році було опубліковано роман Сергія Жадана під назвою "Депеш Мод". У цій книзі персонажі переживають 1993 рік, слухаючи Радіо "Промінь", де ведуча ділиться історією британського гурту "Depeche Mode". Проте її розповідь регулярно переривається піснями українського артиста Степана Галябарди, що виглядає дещо нелогічно. Хоча насправді період, коли Галябарда став керівником "Променя" і його пісні почали частіше звучати в ефірі, настав пізніше, цей художній образ має свої підстави.
Максим Яковенко -execuctive producer of Radio "Promin":
З Сергієм ми продовжуємо обмінюватися різними артефактами. Наприклад, у моєму кабінеті є табличка, адже я працюю в приміщенні, де колись трудився Степан Петрович Галябарда — відомий український поет і замдиректор Радіо "Промінь". Іноді я натрапляю на цікаві знахідки. Нещодавно я виявив табличку "замдиректор радіо 'Промінь' Степан Петрович Галябарда", яка тепер висить на зворотній стороні моїх дверей. І ось він, як тільки заходить, запитує: "А що це тут?" і робить селфі, мовляв, "працюємо". І в коментарях: "Степан Петрович Галябарда? Ми думали, що це ви його вигадали!"
Повернімося в початок 90-х років, у період, коли Радіо "Промінь" започаткувало безліч легендарних програм та нових форматів. Саме тут з'явився перший в Україні хіт-парад "12-2", де переможців обирали самі слухачі. Назва програми відображає її суть: з кожним новим випуском з переліку виключаються дві пісні, які отримали найменше голосів.
"Теплий фруктовий напій"
Максим Яковенко -execuctive producer of Radio "Promin":
На Радіо "Промінь" з'являлися покійний Олег Горський та Іра Бондаренко. Алік виконував роль ідеолога, це відбувалося задовго до появи інших хіт-парадів, таких як "Територія А". Мені важко уявити, як ці люди справлялися, адже хіт-парад виходив щодня. Якщо я не помиляюся, о 9:15 Алік і Іра починали вести програму в прямому ефірі, а після цього очищали запис, який повторювався близько 17-ї години. Після закінчення ефіру вони переміщувалися в редакцію — простір, де було багато людей, які відповідали на дзвінки, фіксували голоси та визначали переможців. Потім вони підготовлювали підсумки для наступного дня, а вже наступного дня оголошували результати цього процесу. Так тривало з року в рік.
Щоразу, коли у артистів з'являлися нові треки, вони неодмінно відвідували Горського. Я добре пам'ятаю Хрещатик, 26 у ті часи — це було справжнє мурашник. Людей, які постійно ходили сюди, особливо на "Промінь", було чимало. В повітрі панувала атмосфера гулу і звуків, всі обіймалися, а поруч працювало ще два буфети.
Двері "Променя" були відчинені для будь-якої талановитої і креативної людини. Аби потрапити в ефір, уже не треба було бути членом Спілки композиторів і проходити сувору худраду. Відбір пісень здійснювала редакція тут же, на місці.
Максим Яковенко -execuctive producer of Radio "Promin":
Існувала така історія зі студією "Шанс". Вони приїжджали і приносили пісні на плівках, записаних на 19-й швидкості. У клубі звучали композиції, якість була так собі, але тексти вражали своїм гумором. То вони насміхалися з "Території А", то з Юрка Юрченка. Уявіть собі американське кантрі, але з українськими словами. Досить кумедно!
Ми там в "Компоті" почали їх крутити, і вони приїжджають до у себе там в це маленьке містечко, і вони -- зірки, їхні пісні крутять по радіо. Вони приїжджають знов сюди і кажуть "Слухайте, що вам? Ось вам сало". Ми такі "нам нічого не треба".""Ми про вас пісню напишемо". "То напишіть". Приносять, пісня про "Теплий фруктовий напій". Починалась вона так: "Обережно, двері зачиняються, наступна станція "Теплий фруктовий напій". І ми її крутили по повній програмі.
Але ж потім, коли виповнювалось нам 5 років, в програмі "Теплий фруктовий напій", я приходжу, кажу: слухайте, давайте ремікс пісні зробимо на "Теплий фруктовий напій". Ну, хто придумав, той і робить. Починаємо збирати команду людей. Думаю, так: аранжувальником буде Рома Богорош, "Вечірня поп-школа", такий гурт був дуже популярний. Домовляюсь з Віталієм Клімовим, Олександр Єгоров стає продюсером, розписує партії для кожного артиста. Ми домовляємось. Ель Кравчук, покійний Кузьма Скрябін, "Грін Грей", Ліна Скачко, Олег Лапоногов. Де будемо записувати? Клімов: "Будемо записувати у студії Nova у Ірини Білик". Ну, це просто космос якийсь. Ми домовляємося, ми там записуємо, і записали цю пісню, от вона така весела, досі в мене є ці фонограми".
Касети з привітаннями від "Променя" зберігаються в родинах протягом трьох десятиліть.
На початку 90-х років на радіостанції "Промінь" з'явився ще один знаковий проєкт. "Експрес-концерт на замовлення" не був першим шоу із привітаннями та музикою, але безсумнівно став найулюбленішим у той період. Згодом подібний формат заполонив ефір багатьох FM-станцій, але саме "Промінь" став його піонером. Спочатку існувало правило: "одне привітання - одна пісня". Проте вже дуже швидко кількість листів зросла настільки, що привітання перестали вміщатися в годину ефіру, і тривалість програми збільшили до двох годин. З часом почали об'єднувати декілька привітань в одне виконання пісні.
Антоніна Медведєва - авторка та ведуча шоу "Експрес-концерт на замовлення".
"Тоді це був переворот. "Промінь" зробив переворот, я так вважаю. Колись я приїхала в Крим, це був якраз той рік, коли сталася оця страшна подія в Нью-Йорку, я приходжу в кабінет до лікаря, а у неї "Промінь", вона слухає. І коли я сказала своє прізвище, вона каже, ви та Медведєва, яка веде? Ну, мені якось даже незручно було, але нічого, потім я звикла до цього".
Програма швидко здобула численну армію шанувальників. Слухачі щиро ділилися своїми переживаннями у листах, розкриваючи особисті життєві історії. Деякі з них писали навіть з-за ґрат, тоді як інші приходили до ведучої на Хрещатик з букетами та подарунками. Не обійшлося і без певних непорозумінь.
Антоніна Медведєва - авторка та ведуча шоу "Експрес-концерт на замовлення".
Я привітала одну жінку, для якої її мама замовляла вітання. Коли мама включила радіо, перша кнопка не спрацювала, і, звичайно, донька не почула привітання. Жінка прийшла до центрального входу, викликала мене і тримала палицю в руках. Наші охоронці були поряд, стежачи за ситуацією. Я спробувала їй пояснити, а потім зателефонувала її дочці. Вона сказала: "Я була на роботі, чула все, мама просто не зовсім розуміє, адже вона вже літня, тож не ображайтеся на неї". Я відповіла, що попрошу наших режисерів записати вітання для неї, і ми це зробили. За приблизно годину жінка повернулася з великим букетом квітів, стала на коліна і вибачилася переді мною. Мені було дуже незручно, що літня людина прийшла просити прощення.
Слухачі продовжують писати Антоніні Медведєвій в соціальних мережах, ділячись тим, що касети з її привітаннями стали справжніми родинними реліквіями, які зберігаються у їхніх домівках протягом вже тридцяти років.
Антоніна Медведєва - авторка та ведуча шоу "Експрес-концерт на замовлення".
Нещодавно я отримала повідомлення від жінки через Facebook. Вона написала: "Дуже прошу вас, ви вже вітали нас з 10-ю та 20-ю річницями весілля, а тепер у нас 30-та чи 40-та річниця. Чи могли б ви це зробити?" Я запитала: "А як я можу це здійснити?" Вона відповіла: "Просто запишіть привітання на телефон, я все опрацюю і передам, ви навіть не уявляєте, як це важливо для нас, ви для нас, як член сім'ї". Потім вона зателефонувала і щиро дякувала мені.
Програма, присвячена джазу, на національному радіо.
Кар'єра Олексія Когана - музиканта, журналіста, найвідомішого українського знавця джазу, представника України у Європейській джазовій федерації, також значною мірою пов'язана з Радіо "Промінь".
Олексій Коган - творець та ведучий шоу "Година меломана".
Якщо в мене є хоч якісь знання з української мови, то це завдяки незабутньому головному звукорежисерові "Променя" Миколі Івановичу Єдомасі, якому я вшановую свою шану. Він став моїм вчителем. Пам’ятаю, як одного разу я вжив вислів "на протязі". Лише один раз. І він одразу зупинив мене: "Олексійчику, сину, "на протязі" – це те ж саме, що "на сквозняке". З оптимізмом і задоволенням продовжуємо працювати!
Я ніколи не забуду слова Олега Горського: "Коли ти виходиш в ефір і проголошуєш 'з вами Олексій Коган', з того моменту ти береш на себе відповідальність за все, що говориш, і за всю музику, яку транслюєш". І ще одне, ви, можливо, посміхнетеся, але я досі усміхаюсь, згадуючи слова Аліка: "Льошечка, коли виходиш в ефір, завжди пам'ятай, що серед твоїх слухачів можуть бути люди з вищою освітою".
Олексій Коган представляв передачу, присвячену джазу. Лише ті, хто пережив епоху Радянського Союзу, здатні оцінити значення такої програми на радіо. Причому, на державному радіо. Слухачі надсилали безліч листів, кожен з яких був унікальною людською історією.
Олексій Коган - творець та ведучий шоу "Година меломана".
У 1992 році "Промінь" пережив значні зміни, отримавши новий імпульс і свободу дій. Відтепер кожен мав можливість реалізовувати свої ідеї без обмежень. Основна мета полягала в тому, щоб заохотити слухачів відмовитися від російськомовної станції "Маяк", яка користувалася великою популярністю, і натомість обрати україномовний "Промінь". І це спрацювало! Програми, які виходили в ефір, вражали своєю якістю та оригінальністю.
Програма тривала "Година меломана" годину, і іноді телефонують, кажуть, "Олексій, будь ласка, коли пройде 30 хвилин програми, якщо можна, дайте якусь рекламу". Я кажу: "Навіщо, яка реклама?" "Щоб встигнути касету перекинути на інший бік, щоб дописати без музичних втрат". І я бачив ці касети.
Моя музика врятувала трьох хворих людей, які приковані до ліжка, від суїциду. Було таке. Кажуть, якби не ваша музика, можливо я б там викинувся з вікна, прийняв би якісь пігулки. Дівчинка, мені дуже шкода і дуже соромно, я не пам'ятаю її прізвища, теж була хвора, лежача хвора, їй було 14 років. Вона малювала під мої програми. І коли вона померла, мама принесла всі її малюнки, які в мене вдома".
Зараз "Промінь" відновив багато культових проєктів. Серед них і "Година меломана", і "Стара гвардія". Чекає на черговий перезапуск хіт-парад "12-2". Повертається і розважальний контент. Адже ще на початку 90-х "Промінь" шокував країну сміливим підходом до гумору.
Тепер сатиричне шоу "Гомін Аут" продовжує свої традиції, давно перевершивши межі телевізійного ефіру. Творці програми влаштовують стендап-виступи, які приваблюють численні глядацькі аудиторії.
"Українська музика -- це наша перевага над FM-станціями"
Максим Яковенко -execuctive producer of Radio "Promin":
Незважаючи на всі наші зусилля щодо створення яскравих проектів в ефірі, запрошення гостей та зміни музичного формату, ми все ще стикаємося з певними викликами. Я часто запитую: "Чи можу я послухати 'Промінь' у таксі?" Відповідь зазвичай звучить: "А він ще працює?" "Так, звісно, 97,2, будь ласка, увімкніть." "О, чудово, у вас тут звучить така українська музика, мені це до вподоби." Багато людей все ще пам'ятають нас як "Промінь" з минулого, а не як сучасну радіостанцію. Проте ми активно слідкуємо за музичними тенденціями серед українських виконавців і сучасною українською музикою. Наш проект "Радіоточка" зосереджений на українській естрадній музиці 60-х, 70-х, 80-х і 90-х років. У нас є професійна команда, яка працює над популяризацією нової української музики, адже ми усвідомлюємо, що це наша перевага в порівнянні з FM-станціями, які транслюють лише 35% українських пісень. Поява нових або маловідомих артистів на FM – це, по суті, закритий клуб. Якщо ти не зірка, як Дорофєєва, то пробитися дуже важко. А ми, навпаки, прагнемо відкрити українським слухачам нові імена.
Зараз в Україні зареєстровані сотні FM-радіостанцій, з них близько 40 - національні мережі. Розкручувати радіо фактично спочатку в таких умовах значно важче, ніж це було у 90-х. Але "Променю" вдається. Частоту легендарної радіостанції фіксує в улюблених вже четверте покоління слухачів.