Вернівський: При наступі на Росію важливо врахувати логістичні аспекти | Еспресо
Незважаючи на свою інституційну вразливість та економічну відсталість, Росія завжди володіла однією ключовою перевагою, що дозволяла їй компенсувати інші недоліки.
Цю перевагу завжди забезпечувала безмежна територія Росії.
Навіть за наявності військової та промислової переваги у супротивника, безмежні простори Росії дозволяли нейтралізувати цю перевагу.
Парадокс полягав у тому, що з розвитком ворога ставало все важче долати великі відстані. З підвищенням технологічного рівня озброєння зростали й труднощі з постачанням на передову. Отже, чим більші відстані, тим складнішим ставало це завдання.
Отже, уявімо, що армії давнини мали можливість брати з собою ковалів, які на місці виконували ремонти або виготовляли зброю та обладунки. А запаси вони могли поповнювати за рахунок ресурсів, отриманих на захоплених територіях.
Також варто звернути увагу: Російські війська були в курсі Курського наступу.
З появою гвинтівок та польових гармат, армія вже не могла ефективно транспортувати виробництво озброєння. Для вирішення цієї проблеми виникла необхідність збільшення військових обози, здатних перевезти потрібний запас арсеналу. Згодом, з розвитком танків, сучасної артилерії та автоматичної зброї, завдання постачання стало ще більш складним. Адже тепер потрібно було також забезпечувати боєприпасами, паливом та запчастинами для ремонту техніки.
Хоча введення залізничного та автомобільного транспорту значно підвищило мобільність армій, на великих дистанціях це не вирішувало всіх проблем. Адже з подовженням відстані зростала потреба в додатковій техніці для забезпечення необхідного рівня постачання. Однак варто врахувати, що кожна дорога має свої обмеження щодо пропускної здатності, що ускладнювало збільшення обсягів постачання.
Російські командири усвідомлювали цю стратегію. Тому щоразу, коли на них наступав потужний противник, з яким не можна було змагатися у прямій сутичці, вони вдавалися до тактики відступу. При цьому вони забирали з собою все обладнання та знищували виробництва, щоб ворог не зміг скористатися цими ресурсами для своїх цілей.
І коли ж ворог виснажувався, бо через чимраз більші відстані збільшувався дефіцит боєприпасів, озброєння, пального та амуніції. То росіяни переходили в контратаку і відкидали ворога. Так було з арміями Наполеона та Німеччини у Другої світової війни.
Джерело може бути перефразовано як "витік", "початок" або "фундамент". Ви також можете використовувати терміни, такі як "основа" чи "криниця".
Про автора: Павло Вернівський, економіст, експерт Інституту ім. Олександра Поля
