Кожен українець небайдужий. Чекановська висловилася про підтримку жертв повеней у Польщі 21 вересня 2024 року.

Діяльність фонду "Сила жінки" у Вроцлаві. Фото: Галини Чекановської

У Вроцлаві вже не існує загрози значних підтоплень, які мали місце під час "повені століття".

Ситуація з повінню в Польщі складна. І знаю, що околиці Вроцлава теж зачепила негода. Яка ситуація на сьогодні? Тому що польська влада визнала зони підтоплення зонами стихійного лиха. Як люди зустріли цю негоду? Адже пам'ятаємо, що в 1997 році була так звана "повінь століття". Але кажуть, що нині вже перевищено ці показники.

Отже, ми пам'ятаємо про події 1997 року, які стали важливим уроком. У 2010 році місто Вроцлав знову зіткнулося з серйозною повінню, проте її масштаб був значно меншим, ніж 13 років тому. Мер Яцек Сутрик активно готував жителів — надаючи їм інформацію та моральну підтримку, а також закликаючи до спільних дій для укріплення дамб, щоб протистояти можливим підвищенням рівня води. Коли загроза стала реальністю, і ми знали, як високим може бути рівень води у Вроцлаві, все більше людей приєднувалося до зусиль з укріплення території, особливо в зонах, які піддавалися ризику затоплення. Люди, які люблять Вроцлав, і навіть ті, хто живуть за межами міста, прибували, щоб підставити плече і допомогти уникнути катастрофи. Щодня рівень води знижувався. Хоча спочатку ситуація виглядала дуже серйозно — очікувалося, що води буде вдвічі більше, ніж у 1997 році, реальність виявилася іншою. У деяких районах рівень води перевищував показники 1997 року на 20%, тоді як в інших, як-от в Олаві, він був трохи меншим. Вроцлав виявився достатньо підготовленим, і, на щастя, загроза, подібна до тієї, що була у 1997 році, вже зменшується. У деяких місцях вода починає відступати, і люди повертаються до своїх домівок.

Мене дуже хвилює становище людей, які постраждали від затоплень у селах. Вони втратили свої домівки та все нажите майно. У Вроцлаві було організовано центри допомоги для таких людей. Я, разом із фундацією "Сила жінки", активно підтримую ініціативу Gwardia Pomocy під керівництвом Павела Вайди. Він здійснив виїзди до постраждалих районів, щоб оцінити ситуацію на місці, і організував допомогу. Я також співпрацюю з парафією Аугсбурзького євангелістського визнання у Вроцлаві. Ми там допомагали, насипаючи мішки з піском та укріплюючи територію костелу, а також роздавали воду людям похилого віку.

"Не існує жодного українця, який залишався б байдужим."

Отже, виявилося, що люди, як поляки, так і українці, що проживають у Вроцлаві та його околицях, дуже активно організувалися, а також ваша організація "Сила жінки", яка в основному складається з жінок-біженок?

Звісно. Я вважаю, що кожен біженець вийшов на вулиці, щоб підтримати та захистити місто від повені. Знайомий мені безліч людей, які активно запитували, де їхня допомога може бути корисною. Консульство України у Вроцлаві також долучилося до організації допомоги, щоб захистити храми. Зокрема, генконсул Юрій Токар разом із Сніжаною Сайченко координували роботи з укладання піску, допомагаючи на острові Тумському. Фундація Inside займається збором коштів і речей для постраждалих від повені. Я упевнений, що немає жодного українця, який би залишився байдужим до цієї ситуації. Коли у нас виникли труднощі, поляки прийшли на допомогу. Тому ми не маємо права бути осторонь, коли вони стикаються з проблемами. Нам слід підтримувати один одного, бути разом у радості та горі. Можливо, іноді з’являються провокатори, але справжні українці, які опинилися в Польщі, ніколи не залишать поляків у скрутний час.

Є багато людських історій, коли громадяни Польщі на початку повномасштабної війни прихистили в себе громадян України, які тікали від російської агресії. А тепер влаштувались в Польщі, вже мають роботу, свої помешкання. І зараз, коли польські громадяни постраждали від цієї великої води, від цих страшних паводків, то українці тепер запрошують до себе поляків, які їм тоді допомогли на початку повномасштабної війни, селять в себе їх, надають всю необхідну допомогу. Тому що зараз дуже багато польських громадян у регіонах, підтоплених водою, залишаються просто без житла. В селах, як ви сказали, повністю будинки затоплені. І тут українці стали на допомогу.

Я думаю, що якщо українці мають можливість і мають своє помешкання, а таких дуже багато осіб, вони із задоволенням надали житло для поляків, які втратили свої набутки. Не повірю, якщо хтось буде стояти осторонь. Я особисто ще поки що не чула таких випадків у Вроцлаві.

Що спричиняє затоплення польських регіонів? Нещодавно я відвідала Вроцлав — одне з найбільших і найстаріших міст Польщі, яке вражає своєю красою. Через нього протікає річка Одра, і саме тому Вроцлав часто отримує титул "Польської Венеції".

Так, через те, що у Вроцлаві близько 180 мостів. Дуже багато водяних каналів, а також проходять річки Одра, Олава і Сленжа. І вони в деяких місцях можуть зустрічатися. І коли дві річки сходяться в одному місці - може бути залив. Тобто коли дві хвилі зустрічаються разом, то вода повертається назад. І вона не має куди розливатися, бо з однієї сторони тече одна вода, з іншої - друга. Вони зустрічаються, і робиться поворотний ефект. Хвиля підіймається, вона розбризкується, і їй немає куди діватися, тому відбувається затоплення. І цього найбільше боялися у Вроцлаві, щоб не було такого ефекту. Затоплені села врятували Вроцлав. Циклон "Борис" наробив дуже багато лиха. Дуже багато людей боялися за свої життя.

Галина Чекановська. Зображення з приватної колекції Галини Чекановської.

Діяльність організації "Сила жінки" охоплює широкий спектр ініціатив, спрямованих на підтримку та розвиток жінок у суспільстві.

Як нині працює ваша організація "Сила жінки"? Нагадую, ви ділилися історією про те, як на початку повномасштабної війни Росії проти України вам вдалося зібрати значну суму коштів. Жінки виготовляли вареники та продавали їх, а отримані гроші йшли на підтримку Збройних Сил України. Які новини з цього приводу сьогодні?

Ми активно розвиваємо нашу діяльність, співпрацюючи з українськими організаціями та укладаючи меморандуми про співпрацю. Однією з основних сфер нашої роботи є культурна співпраця, де ми організовуємо виступи артистів з Полтави та Києва, а також концерти й театральні вистави на підтримку українських військових та громадян. У Польщі ми розширюємо нашу діяльність у маленьких містах, зокрема, активно працюємо в Олешниці, що розташована всього в 30 км від Вроцлава. Тут ми також надаємо допомогу пенсіонерам і популяризуємо українську культуру, демонструючи фільми про Україну та війну, такі як "Гостомель. Історія одного будинку". Крім того, ми проводимо різноманітні майстер-класи, де знайомимо людей з українськими народними традиціями. Наша фундація наразі зосереджена на інтеграції українців та поляків, прагнучи продемонструвати, що між нашими культурами та традиціями немає суттєвих відмінностей. Також ми допомагаємо українцям опанувати польську мову, що сприяє їхній інтеграції та працевлаштуванню.

Я хотів би дізнатися про підтримку, яку надає Польща та її громадяни. Яка допомога доступна в даний момент? Як це організовано у Вроцлаві?

Особисто до мене польська влада абсолютно не змінила ставлення. Навпаки, думаю, що ще більше хоче підтримувати й підтримує мене, бо відчуваю це, коли приходять просто поїсти у світлицю і покуштувати українських вареників. Просять, щоб ми показали свою історію. І ми вже маємо коротенький документальний фільм про історію фундації, як вона починалася. І допомога самих організацій, звичайно, що змінилася, тому що зменшилися фінансові видатки. Кожен зараз дивиться, щоб самому вижити. Зараз дуже складні часи й для малих фірм. Але разом з іншими фундаціями ми змогли передати ще два буси до України медичної допомоги, засобів гігієни, різних харчів.