Невпевнений Байден та зухвалий Путін: чому відсутність американських ударів по Росії збільшує ризик ядерного конфлікту.
Імовірність ракетних атак по Україні зростає.
Імовірність цього зростання стала наслідком реальної відмови президента Дж. Байдена дозволити використання американської далекобійної зброї вглиб території недоімперії. Таку заяву зробив прем'єр-міністр Великої Британії К. Стармер, додавши, що обговорення щодо цього неоднозначного дозволу триватимуть.
Отже, Збройні сили України продовжують завдавати ударів по ворогу на його історичних землях, використовуючи американські "Хаймарси".
Отже, кількість "АТАКАМСів", здатних долати відстань у 300 км і доступних Україні, є обмеженою, тому навіть ця кількість не зможе суттєво змінити ситуацію на фронті. Щодо дальнобійних крилатих ракет ДЖАСМ, то США зможуть їх надати лише на початку наступного року, якщо взагалі вирішать це зробити.
Так, Білий Дім готовий зняти обмеження на використання британських ракет "Шторм Шедоу", в яких є складові американського виробництва, тому без дозволу США ніяк. І ці ракети з дальності 300 км перелаштовуються на дальність 500 км доволі просто.
Отже, в Україні спостерігається зростання виробництва дронів з радіусом дії понад 500 км, що свідчить про наявність можливостей для ударів по аеродромах, військових базах і складах противника, навіть без американських дозволів.
Але цю війну недарма називають екзистенційною. Вона не тільки така непримиренна, що має залишитися тільки переможець, а переможеного не стати. Вона ще й великою частиною проходить у духовній сфері, де величезне значення мають нематеріальні чинники.
Нещодавно в середовищі соловйових і скабєєвих почали тривожно обговорювати можливість американських ракет, що можуть вразити Москву. Путін опинився в безвихідній ситуації і, як наляканий щур, вдався до психічної атаки. Тому він (справжній, а не його двійник!) вийшов на світло під камери телебачення та висунув США новий ультиматум щодо нібито прямого втручання НАТО у конфлікт.
Наступні кремлівські лінії в світлих відтінках варто було просто ігнорувати.
Проте, керівник Білого Дому знову почав сумніватися (що й не дивно для літньої людини, яка прагне спокійно завершити свою кар'єру). Однак у контексті екзистенційної війни це може бути небезпечним знаком слабкості. Той, хто відчуває страх, зазвичай стає більш зухвалим.
Зараз у всій недоімперії, у її військах теж, почнеться агресивне піднесення: нас бояться, тому нам можна все. Включно з терористичними атаками по міжнародних базах США. Включно з ударами тактичної ядерної зброї по Україні -- бо адекватної відповіді не буде. Як у Висоцького: "Гуляй, рванина, від рубля і вище".
Обговорення щодо американського дозволу на використання ракет, яке вже стало зайвим, продовжиться в кулуарах Генеральної асамблеї ООН. Це означає, що все ще існують певні можливості для того, щоб не дати Росії здобути перемогу в духовному протистоянні.
Але навіть неофіційний дозвіл у стилі "нас там нема" вже не допоможе. Бо слабкість вже продемонстрована. У наявній ситуації потрібне саме відкрите беззастережне рішення як підтвердження принципу, що агресивне зло має бути покарано самим рішучим чином, інакше воно почне розповзатися світом.
