Сезон атак на енергетичну інфраструктуру: чому тепер Росія має вигоду від нападів на Україну.
ПОВТОРНІ АТАКИ: ЯКІ ЙМОЖЛИВІ НАСЛІДКИ?
Після більше ніж двомісячної перерви графіки відключень повернулися: росіяни завдали десятого масованого удару по енергосистемі України.
У своїй атакуючій тактиці вони знову звернулися до методів 2022 року, завдаючи ударів як по електростанціях, так і по підстанціях електромережі. Раніше, наприкінці серпня, акцент був зроблений на підстанціях "Укренерго", тоді як усі інші атаки, починаючи з 22 березня 2024 року, зосереджувалися на теплових та гідроелектростанціях.
В найгіршому становищі після недільної атаки була Одеса, адже знову пошкоджено велику частину підстанцій системи передачі. Менші проблеми були на Рівненщині, Волині та Харківщині.
Ця атака була спрямована саме на енергетичну інфраструктуру. Сам факт масштабного удару спростовує всі конспірологічні теорії про ймовірну домовленість між росіянами та кимось, що вони утримаються від обстрілів. Варто також зазначити, що в попередні тижні мали місце удари, хоча й не в такому масштабі, а точкові, які вражали системи електропостачання в прифронтових регіонах.
Зараз настала пора, коли противник може використати можливість для проведення масованих атак. Для російської сторони стратегія знищення енергетичної інфраструктури полягає не лише у створенні дефіциту та запровадженні відключень. Вони завжди намагаються пов'язати ці удари з психологічним тиском на населення, а також із політичними подіями. Тому незабаром ми станемо свідками, як з усіх боків почнуть з’являтися конспірологи, які розповідатимуть про відключення та поширюватимуть паніку стосовно зими, намагаючись нагнітати тривожні настрої у суспільстві.
Щодо зв'язку з політичними подіями, я вважаю, що росіяни можуть посилити свої атаки, прагнучи завдати нам значних втрат до інавгурації Трампа. У їхньому розумінні це має спонукати нову адміністрацію США до швидкого вирішення конфлікту, яке буде вигідним саме для Кремля.
З міркуваннями ворога на майбутнє розібрались. А що ж далі в нашій енергосистемі?
Доволі складно говорити про терміни відновлення. Але я прихильник стриманих оцінок у цьому випадку. Насамперед, ремонт генерації (ТЕС і ГЕС) зазвичай триває довше, ніж об'єктів системи передання. І слід зважати, що саме генерація сьогодні є "вузьким місцем" енергосистеми. Навіть за оптимістичними оцінками, у разі, якщо більшість пошкоджень носять не критичний характер (якщо, наприклад, не зруйнований машинний зал), то ремонти можуть зайняти місяць чи два. А на тлі зниження температур зростатиме й попит, а отже, все складніше і складніше буде покривати дефіцит.
Однією з потенційних проблем є обмежені обсяги імпорту, незважаючи на вже встановлені високі ліміти для цього процесу. Подібна ситуація спостерігалася минулого тижня, коли у сусідніх європейських країнах ціни відчутно зросли. При цьому цінові обмеження виявилися нижчими за ринкові ціни в значній кількості годин, що фактично ускладнило імпорт у певних сегментах ринку.
В результаті, потужність імпорту сягала лише 100-200 МВт із можливих 1 700 максимальних. На тлі поломок в енергосистемі це зумовило необхідність впроваджувати обмеження для непобутових споживачів. Тобто можуть складатись умови, які погіршуватимуть ситуацію із дефіцитом. Але регулятор не поспішає переглядати цінові обмеження на окремих сегментах ринку.
Залишається лише сподіватися (знову), що цей напад стане каталізатором (і знову) для надання нам систем протиповітряної оборони, які вже давно обіцяли, але чомусь затрималися в процесі постачання.
